23.06.2022
Повернення "волонтера в законі"

(Нодари Асоян)

За два тижні до початку широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України Одеський окружний адміністративний суд постановив знакову ухвалу, якою зобов'язав (sic!) Державну міграційну службу України прийняти рішення про визнання біженцем 49-річного уродженця Грузії, громадянина Російської Федерації Нодари Асояна, який відомий в статусі так званого злодія в законі на прізвисько "Нодар Руставський". Відповідну постанову11 лютого 2022 року винесла служитель Феміди Світлана Корой.

Згідно із нею, суддя частково задовольнила клопотання сторони достойника, якого навесні 2021 року під №41 було внесено до переліку підсанкційних кримінальних елементів РНБО. Та зобов'язала визнати протиправним і скасувати вердикт міграційників №258-21 від 30 липня 2021 року, яким "Нодару Руставському" було відмовлено у визнанні його особою, що потребує додаткового захисту.

Під час розгляду справи Асояна судом першої інстанції було "встановлено наявність чотирьох основних підстав для надання позивачу статусу біженця". Йдеться про буцімто "його знаходження за межами країни своєї громадянської належності, неможливість користуватись захистом країни походження, наявність у нього цілком обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань та побоювання стати жертвою переслідувань пов'язано з причинами, які вказані в Конвенції про статус біженців 1951 року".

Зауважимо, що з цим вердиктом категорично не погодилися вітчизняні можновладці, які домоглися скасування скандального рішення судді Корой в апеляційній інстанції. 15 червня 2022 року відповідну постанову, якою повністю відмовлено в задоволенні "міграційних зазіхань" поважного представника еліти злочинного світу, ухвалила колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Оприлюднені матеріали судового розгляду дозволяють Dетектив-Info констатувати продовження "волонтерської саги" розшукуваного Інтерполом за поданням правоохоронців РФ Нодари Асояна в Україні. Та приділити належну увагу новим-старим пертурбаціям у долі цього кримінального генерала, що протягом 2019-2021 років вважався одним із найвпливовіших "злодіїв в законі" на теренах нашої держави.

Початок "волонтерства" зірки Fairmont'а

Для початку нагадаємо читачам: навесні 2020 року Dетектив-Info оприлюднив ексклюзивні подробиці історії "Нодара Руставського".

Тоді в розслідуванні "Волонтер в законі" редакція в барвистих фарбах виклала неймовірну історію перевтілень російського "короля злочинного світу" Асояна. Останній після подій Євромайдану пройшов тернистий шлях від заборони в'їзду, обвинувачень у крадіжці, оголошення в розшук Інтерполом до без п'яти хвилин отримання статусу "політичного біженця" на українських теренах.

Ключ на старт процедурі легалізації кримінального генерала запустило ухвалення Полтавським окружним адмінсудом на його користь рішення, згідно з яким було скасовано наказ міграційної служби щодо відмови в оформленні документів для вирішення питання про визнання Асояна біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Як випливає з матеріалів суду, з відповідним зверненням розшукуваний Інтерполом з 2006 року "Нодар Руставський" звернувся на початку грудня 2019 року. На диво, це трапилося невдовзі після так званої "Молдаванки на весіллі у Бакинського" - скандальних подій зі з'ясуванням стосунків та подальшою бійкою представників еліти злочинного світу.

У відповідному конфлікті, як вже повідомлялося на сторінках нашого видання, окрім Асояна прямо чи опосередковано взяли участь його колеги по цеху - Сергій Глонті на прізвисько "Гуга", Сергій Олійник ("Умка") та Давид Озманов ("Дато Краснодарський"). Разом ця четвірка "закусилася" з Андрієм Недзельським ("Нєдєля"/"Львовський") в апартаментах №1016 київського готелю Fairmont.

Інцидент набув широкого суспільного резонансу та (попри полярні оцінки його фіналу) став справжнім вододілом, який барвисто засвідчив наявність системних розбіжностей у формально єдиній "злодійській родині". А паралельно - констатував сходження на українському кримінальному небосхилі нових яскравих зірок, на кшталт вищезгаданого "Нодара Руставського".

"Полтавська гастроль" руставського театру

З урахуванням стрімкого зростання неформального впливу в Україні Нодари Жоржиковича ледь не єдиним питанням, що відтоді бентежило достойника, стало вирішення питання легалізації його перебування на території нашої держави. Особливо на тлі неодноразового фіксування знімальними групами Dетектив-Info елітних кортежів Асояна в Києві, незважаючи на встановлення відносно нього "червоного сповіщення" в базі даних Інтерполу.

Тим не менш, перший юридичний млинець, який намагалися "замісити" адвокати "Нодара Руставського" на Полтавщині, виявився гливким. Наприкінці грудня 2019 року місцеві міграційники відмовили в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання "злодія в законі" біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.

Оскарження цього рішення стороною Асояна в суді призвело до оприлюднення подробиць біографії достойника, які не мають нічого спільного зі сталими звичаями представників еліти кримінального світу. Усе через аргументацію сторони "Нодара Руставського", згідно якої він буцімто "залишив Російську Федерацію по причині його переслідування владою за активну проукраїнську позицію та вагому допомогу волонтерському руху України".

На підтвердження волонтерських звитяг достойника його адвокати надали суду подяки, виписані Асояну громадськими організаціями та головою Цукуринської селищної ради, а також позитивні характеристики, надані "Всеукраїнським альянсом Бійців та Волонтерів АТО" та ГО "Захист і Реконструкція Країни" (ЗіРКа), співзасноваником якої виступав один з фронтменів "азовського руху" Сергій Коротких ("Боцман"/"Малюта"). Окрім цього, чесноти "волонтера в законі" служителям Феміди підтвердило двоє свідків - Тимур Симіновський і Анастасія Кіпаренко.

Ця парочка, зокрема стверджувала: з початку військового конфлікту на території Донецької та Луганської областей "Нодар Руставський" "брав активну участь в антитерористичній операції, як волонтер та був одним із лідерів небайдужих громадян Російської Федерації, які проживали у Ростовській області та підтримували українських воїнів. З моменту створення громадської організації "Захист і реконструкція країни" він є її активним членом, займається агітаційною роботою, збирає гуманітарну допомогу для Сходу України та робить усе можливе, щоб допомогти українській армії".

За сукупністю такі аргументи Полтавський окружний адмінсуд визнав вагомими, або зобов'язати міграційників регіону повторно розглянути заяву Асояна щодо надання йому біженства. Як наслідок, на початку серпня 2020 року "злодій в законі" святкував проміжну перемогу. Наказом №118 УДМС Полтавщини було затверджено рішення приступити до процедури оформлення Нодари Жоржиковичу відповідних документів для вирішення його питання, наслідком чого стало отримання кримінальним генералом індульгенції від переслідування з боку правоохоронців РФ.

Волонтерське братерство "Сельмаш"

З судових матеріалів випливає, що невдовзі міграційники провели додаткову співбесіду з Асояном. Втім, навіть після цього результат розгляду його заяви про надання статусу біженця виявився невтішним для кримінального генерала.

30 вересня 2020 року було складено висновок щодо відмови у визнанні "Нодара Руставського" особою, яка потребує додаткового захисту. А наприкінці червня 2021 року (через місяць після включення "злодія в законі" до санкційного списку та спроби "зачищення" інформації відносно його персони на профільних ресурсах РФ) - першим заступником начальника УДМС України в Полтавській області складено додаток до цього негативного висновку аналогічного змісту.

Після цього на авансцену вийшов центральний апарат ДМСУ, рішення якого №258-21 від 30 липня 2021 року, здавалося б, остаточно розставило крапки над "І" у біженських поневіряннях "волонтера в законі". Однак, сама по собі наявність одразу кількох типових рішень, візованих різними можновладцями, зрештою, "подарувала" Асояну шанс оскаржити відмову в отриманні прихисту на території України.

З посиланням на аргументи адвокатів Нодари Жоржиковича, Одеський окружний адмінсуд поновив йому строки звернення з позовною заявою. Та в грудні минулого року неквапливо перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Воно було зосереджено на спробах з'ясування достовірності інформації, що була отримана від "Нодара Руставського" в його спробах домогтися притулку. З цих відомостей випливало: уродженець Тбілісі Асоян перебрався до Росії наприкінці 90-х, а в подальшому (з його слів) займався приватним бізнесом в Сальську та Ростові.

У якій конкретно галузі прикладав свої творчі здібності Нодари Жоржикович, офіційна частина його біографії замовчує. Проте вона містить вказівку на те, що одразу після початку військового конфлікту на Донбасі в 2014 році він в Російській Федерації буцімто "займався волонтерською діяльністю в інтересах України". А конкретно - через грузинську громаду в Ростовській області разом із братом організували збір допомоги для українців, які потерпають від конфлікту на сході нашої держави.

Згадування близького родича Асояном, вочевидь, не є сентименатльним спалахом та випадковим проявом почуттів. Особливо, з урахуванням зведень правоохоронців РФ зразка жовтня 2019 року. Тоді ФСБ оприлюднила відомості про затримання трьох учасників "Сельмашевського ОЗУ" - Азіза Бадалова, Георгія Іванова ("Жора Ассирієць") та Валерія Стуркі, який є рідним братом "Нодара Руставського".

(Валерій Стуркі та Георгій Іванов)

Відтоді ці чоловіки перебувають під вартою, їм інкримінується низка кримінальних епізодів на кшталт вимагання, рекету etc. Але й це ще не все: лідером ОЗУ "Сельмаш" російські силовики оголосили кримінального авторитета Андрія Іманалі ("Полузвір"), а духовним батьком угруповання - того таки злодія в законі "Нодара Руставського". Пазл остаточно складається, якщо пригадати: саме в компанії "Полузвіра" на початку 2019 року в Києві затримували Асояна...

Злодій в законі "погорів" на підробних паспортах та плутанині у "волонтерстві"

У свою чергу, сторона Асояна наполягала: усі закиди правоохоронців РФ на його адресу (та розшук Інтерполу відповідно) є сфальшованими. Та є наслідком його "заняття волонтерською дiяльнiсть на користь громадян України, які потерпають від конфлікту на сході України".

Втім, надати будь-які документальні підтвердження цього факту сторона "Нодара Руставського" не спромоглася. Під час інтерв'ю в ДМСУ достойник намагався переконати можновладців: зібрані в РФ речі, продукти харчування та медпрепарати надходили до України через Слобожанщину "через водіїв маршрутних таксі та рейсових автобусів невеликими частинами". Мовляв, всі домовленості з приводу доставки допомоги здійснювалися виключно в соцмережах. Однак цю інформацію було видалено "з міркувань безпеки".

За умови відсутності накладних, розписок та інших доказів, що могли б підтвердити "волонтерські звитяги" Нодари Жоржиковича, міграційники дійшли висновку: вся інформація про цей напрям діяльності "волонтера в законі" зазначена ним лише на словах.

Подальше дослідження матеріалів особової справи Асояна дало підстави вітчизняним можновладцям відверто стверджувати про те, що "він плутається у деяких деталях своєї історії життя, що може свідчити про нещирість або вигаданість історії з метою обґрунтування заяви про отримання притулку в Україні". Зокрема, в анкеті "Нодар Руставський" повідомив, що є членом всеукраїнського громадського центру "Волонтер", однак під час уточнення даного питання в інтерв'ю спростував цей факт.

"Я просто общался по работе с разными волонтерскими организациями, а волонтеры Украины я имел в виду все волонтерские организации, которые есть в Украине", - містять його зауваження матеріали судового реєстру.

Окрім цього, не знайшла підтвердження інформація про буцімто присутність Нодари Асояна на з'їзді волонтерів у Києві. Достойник стверджував: відповідний захід відбувся навесні 2017 року, у той час як відповідно до ІКП такий форум проводили восени 2018 року...

Як би там не було, але наразі можна стверджувати: у 2020 році Асоян дійсно долучився до роботи неурядових організацій "третього сектору". Під час повторного вирішення питання його біженства, він надав до ДМСУ інформацію про реєтрацію на території України благодійного фонду "Діти понад усе". Бенефіціаром відповідної юридичної особи й понині позначено "Нодара Руставського", а уповноваженою особою - колишнього працівника прокуратури Донецької області Олега Койнаша.

До слова: той таки Койнаш фігурує в якості співзасновника кількох ГО, серед яких - спортивний клуб "Гедеон Донбас" з міста Шахтарськ Донецької області. Партнерами Олега Григоровича в цій структурі виступали такі відомі на Донеччині та Харківщині персонажи, як Володимир Манукян та його "права рука" Олександр Маврін на прізвисько "Мантус".

(Зліва направо: Олег Койнаш, Володимир Манукян та Олександр Маврін)

У той же час, на початку лютого поточного року Койнаш, але вже в ранзі адвоката "Нодара Руставського" коментував "Громадському" інформацію про волонтерську діяльність свого клієнта. Згадуючи історію його поневірянь юрист тоді зітхав: "Мені щиро неприємно спостерігати за беззаконням, яке відбувається в нашій країні, гонінням людей, які у найважчий період в історії незалежної України рятували людей, які опинилися без даху над головою, без засобів для існування".

Зауважимо, що тоді в публічному загалі про Асояна згадали через виявлення в "кримінального генерала" одразу кількох паспортів громадянина України, виданих на установчі дані третіх осіб. Подальше вивчення цього питання журналістами Dетектив-Info дозволило з'ясувати: загалом йшлося про щонайменше п'ять, ймовірно, підробних документів з тризубом.

Матеріали судового реєстру підтверджують цей кричущий факт. Згідно наведених у ньому витягів з ініціативного листа УСБУ в Полтавській області, "конторі" відомо про принаймні чотири факти незаконного документування "злодія в законі" українськими паспортами. А також про встановлення відносно "Нодара Руставського" "зеленого" (за ініціативи правоохоронців України та Грузії) та "червоного" (за поданням силовиків РФ) сповіщень в обліках Генерального секретаріату Інтерполу.

Більше того - Асояна прямо характеризують як особу, яка "негативно впливає на криміногенну ситуацію в державі, контролює дiяльнiсть етнічних злочинних груп, має широке коло зв'язкiв у кримінальному середовищі України, Грузії та Російської Федерації, що несе загрозу національній безпецi та громадському порядку в Українi".

Аналізуючи ці факти в сукупності "міграційники" дійшли висновку про відсутність підстав для надання притулку Нодари Асояну.

"Одеські манси"

Втім, сторона "Нодара Руставського" з таким рішенням не погодилася, ініціювавши судову суперечку в Одеському окружному адмінсуді. На початку лютого 2022 року тут пристали до думки: твердження адвокатів Асояна про наявність обґрунтованих побоювань, що він може зазнати тортур після екстрадиції до Російської Федерації, або ж його життю може загрожувати небезпека, "не є очевидно необґрунтованими".

До честі можновладців, вони не залишили це питання, та домоглися скасування вердикту, яким "злодія в законі зобов'язували" зобов'язували визнати біженцем.

Апеляційна інстанція постановила: вирішуючи спір по суті, суддя Корой дійшла помилкового висновку про задоволення позовних вимог кримінального генерала, а "тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти по справі нову постанову про відмову у задоволенні позову". Чергова спроба "Нодара Руставського" отримати індульгенцію від кримінального переслідування та легалізуватися на українських теренах завершилася фіаско.

гарячі новини Суд закрив справу чотирьох членів банди елітних автовикрадачів, яку сколотив екс-працівник "Кобри" 02.08.2022
Суд повернув українське громадянство "королю конфіскату" з санкційного списку 25.07.2022
Обвинувачений у вбивстві Аміни Окуєвої залишив Україну. Його оголосили в розшук 21.07.2022
Український паспорт, який врятував "кокаїнового короля" Болгарії від екстрадиції на Батьківщину, визнано недійсним 19.07.2022
"Наглядач" за колоніями від злодія в законі "Умки" відбувся умовним терміном по угоді зі слідством 08.07.2022
Архів новин