23.11.2020
"Ой, служив я в "Пана"!

(Віктор Панюшин)

22 листопада 2020 року виповнилася річниця непересічної події, коли біля виходу з приміщення "Паспортного сервісу" Одеси правоохоронці "прихопили", але невдовзі відпустили 62-річного уродженця Татарстану Віктора Панюшина, який відомий в статусі так званого злодія в законі на прізвисько "Вітя Пан".

Тоді Dетектив-Info розповідав, що до установи Державної міграційної служби України в Південній Пальмірі достойник, який перебуває в міжнародному розшуку за поданням російських правоохоронців, завітав, аби власноруч звернутися із заявою про визнання його біженцем через начебто політичні мотиви та переслідування на території РФ. Вишенькою на торті тоді виступало цікаве співпадіння, бо це виявився щонайменше другий випадок, коли невдовзі після затримання розшукуваного з 2018 року Інтерполом короля злочинного світу на українських теренах, він дивовижним чином опинявся на волі!

Подальші події засвідчили - "аргументи" на користь Віктора Михайловича, якого профільні видання характеризують як одного із найвпливовіших очільників слов'янських злочинних угрупувань, розтопили серця вітчизняних можновладців. Заплющивши очі на "червоний циркуляр" банку даних Інтерполу та позицію ДЗНД СБУ "міграційники" надали "Пану" біженство, закривши юридичне питання його легалізації на території нашої держави.

Найдивовижніше, що всі ці події, а також обидва випадки "недозатримань" Панюшина зразка 2019 року відбулися на тлі обговорення та подальшого прийняття Верховною Радою так званого "антизлодійського законопроекту" №2513, який передбачає посилення відповідальності "кримінальних генералів". Хто, чому і за скільки міг сприяти процесу видачі індульгенції "Віті Пану", а також які силовики оскандалилися в історії його українських пригод - у розслідуванні Dетектив-Info.

Від "Морди" до "Пана"

Рік тому у матеріалі "Пан в Україні не пропав" автор цих рядків вже торкався пікантних подробиць "плідної співпраці" українських можновладців із російським злодієм в законі Панюшиним, який був посвячений до еліти кримінального світу в 2000 році, має за плечима з десяток "ходок" та чверть століття провів за ґратами. Тоді кулуарами силових структур ширилися чутки: саме кейс "Віті Пана", якого вранці 6 червня 2019 року затримали на залізничному вокзалі Львова, але за добу - тупо відпустили на всі чотири сторони, став ледь не першоджерелом задля здійснення "кадрової революції" у верхівці Національної поліції України.

У контексті цієї розповіді лише нагадаємо: у вересні 2019 року свої кабінети в адмінбудівлі на вулиці Богомольця змушені були покинути очільник відомства Сергій Князєв та його перший заступник Вячеслав Аброськін. Окрім них, свою посаду втратив очільник Департаменту стратегічних розслідувань Роман Осуховський. Саме цю трійцю недоброзичливці пов'язували з одним із найганебніших випадків за всю історію українських правоохоронних структур - фактичному взятті в полон "злодія в законі" задля отримання від людей з його оточення "відкупних". Відставні офіцери, у свою чергу, своє звільнення з посад пояснювали інтригами опонентів та геть іншими причинами.

Як би там не було, але згідно фабули кримінальної справи, в рамках якої докопирсатися до правди в інциденті з "Паном" й понині намагаються в Державному бюро розслідувань, прізвища Осуховського та Аброськіна від початку йшли пліч-о-пліч. Офіційним приводом для реєстрації провадження щодо їх витівок стала нестримна балакучість та жага для самопіару з боку Вячеслава Васильовича.

Зокрема, на початку травня минулого року в ДБР звернули увагу на повідомлення, яке вийшло з-під пера 1-го заступника голови Нацполіції з приводу обставин розслідування справи молодиків, викритих в розпал президентської кампанії під час підготовки на Київщині замаху на львівського "авторитетного бізнесмена" Володимира Дідуха на прізвисько "Вова Морда". Йдеться про трійцю так званих "кулеметників з-під Іванковичей", подальше розслідування історії яких обернулося пшиком (детально про це - в матеріалі Dетектив-Info "Умовний замах") та супроводжувалося звільненням одного з підозрюваних під заставу. Надалі на виході з СІЗО цього достойника затримали повторно. Хизуючись цим досягненням, Аброськін оприлюднив у соцмережі Facebook пост, де виклав схему десятилітнього протистояння двох злочинних угруповань міста Лева, яке включало в себе серію обопільних замахів на ватажків ОЗУ.

Відповідні звитяги та балакучість Аброськіна було попередньо розцінені в ДБР як потенційне розголошення даних оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування (ч.2 ст.387 КК України).

Згодом до фабули його справи було додано ще один "львівський" епізод, що безпосередньо стосується витівок тодішніх очільників Нацполіції в інциденті з російським злодієм в законі Віктором Панюшиним. Дії керівництва відомства у цьому проваденні розглядаються крізь призму незаконного затримання "Віті Пана" з корисливих мотивів (ч.3 ст.371 КК України). Аби прискіпливий читач міг надати гідну оцінку цим подіям, стисло нагадаємо їх перебіг.

Спецоперація "Злодій"

Отже, на світанку 6 червня 2019 року на пероні залізничного вокзалу Львова співробітники очолюваного Романом Осуховським (позаочі його називали протеже Вячеслава Аброськіна) Департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції "перестріли" російського короля злочинного світу. Обставини свідчать, що "місце зустрічі" Панюшина було зовсім не випадковим - "злодія", якому приписують суттєвий вплив на злочинне середовище на території Курської, Орловської та Бєлгородської областей РФ, протягом кількох місяців ретельно відстежували та заздалегідь чекали саме на нього.

Задля організації "гостинного прийому" "Віті Пана" керівники Нацполіції відрядили до Західної України спеціальну групу, якій було доручено завдання "державної значущості". Воно полягало в тому, аби затримати Панюшина, коли той вчергове завітає до близького його серцю (насамперед, через дружні стосунки із місцевим олігархом Григорієм Козловським) Львова.

Сказано - зроблено! За усної вказівки Осуховського його підлеглі "прихопили" російського гостя, на радощах забувши скласти будь-який процесуальний документ з цього приводу, та повезли до Києва. Як згодом буде встановлено - робили це правоохоронці з тотальним ігноруванням того факту, що у вітчизняній Нацполіції на той час були чітко обізнані про розшук Інтерполом достойника.

Річ у тім, що відповідний лист надійшов з Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва ще 13 березня 2019 року. Тож з урахуванням цього, у червні 2019 року "короля злочинного світу" мали "оформити" відповідним чином, доправити до прокуратури, звідти в суд, а згодом (звичайно, за наявності згоди з боку служителів Феміди) - екстрадувати до Росії, яка оголосила Панюшина в міжнародний розшук. Однак від початку ситуація почала розгортатися геть в іншому напрямку, де всі по черзі плювали на право.

Замість візиту до прокурора та початку екстрадиційної процедури, "Вітю Пана" пізно ввечері 6 червня 2019 року привезли до приміщення столичного управління Державної міграційної слуби, де стосовно нього склали... адміністративний протокол та з метою його подальшої ідентифікації і забезпечення видворення помістили до Чернігівського ПТПІ.

Як вже зазначалося на сторінках Dетектив-Info, 7 червня 2019 року Ріпкинський районний суд Чернігівської області розпочав розгляд відповідного адміністративного позову Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до Панюшина. Засідання по справі було призначено на 10 червня. Передбачалося, що сам "злодій в законі" начебто має брати участь в ньому в режимі відеоконференції із стін Чернігівського пункту для нелегалів. Однак у встановлений час жодна із сторін провадження не з'явилася та не вийшла на зв'язок начебто через відсутність з'єдання з Інтернетом.

Надалі слухання перенесли аж на 10 червня 2019 року - тобто на дату поза встановленим законодавством строком тримання "Пана" в рамках адміністративного затримання. Але й це ще не все: після цього суд таки провів слухання, в якому залишив адмінпозов до російського "злодія в законі" без розгляду.

На той момент на авансцену знову вийшло столичне управління ДМСУ. 7 червня 2019 року з-під пера першого заступника начальника відомства Олексія Пустовіта вийшов лист, де зазначалося - "міграційниками" завершені заходи щодо повернення Панюшина за межі України, а найголовніше - ініційоване питання щодо передачі "короля злочинного світу" до Києва. Як наслідок, вже 8 червня "Пан" знову опинився в столиці, де його просто відпустили "після складання документів".

Слідство веде ДБР

Згідно однієї з версій, відмова правохоронців застосовувати до "Віті Пана" екстрадиційну процедуру та організація його подальшого звільнення обійшлася прибічникам "злодія в законі" у кругленьку суму.

Зокрема, у фабулі відповідної кримінальної справи, де прискіпливо вивчаються звитяги керівників Нацполіції тих часів (Романа Осуховського, Вячеслава Аброськіна, Сергія Князєва тощо) та міграційників, "цінником" визначено 1,5 млн. дол. Паралельно набуттям громадськості стала й трохи інша трактовка. Її автори стверджують: перемовини з силовиками "посланці" в інтересах Панюшина (подейкували, що цією особою міг виступати тодішній прокурор Львівської області Юрій Квятківський, який буцімто діяв на прохання Григорія Козловського) розпочинали з еквіваленту 2 млн. дол., однак надалі пішли на поступки та опустили планку зазіхань до 1,6 млн. дол.

Як би там не було, остаточним встановленням всіх обставин та дій усіх "зацікавлених сторін" під час затримання й подальшого звільнення Віктора Панюшина зразка літа-2019 надалі почало опікуватися Державне бюро розслідувань в межах відповідного кримінального провадження.

Ще у серпні минулого року тут отримали дозвіл суду на вилучення документації щодо "Віті Пана" в Департаменті карного розшуку та Департаменті стратегічних розслідувань Нацполіції, аби отримати підтвердження наявності в цих підрозділах інформації щодо міжнародного розшуку "злодія в законі". Чи були реалізовані відповідні ухвали - питання руба й досі. Достеменно лише відомо, що наприкінці березня 2020 року, як вже зазначалося на сторінках Dетектив-Info, ці рішення було вилучено з відкритої частини судового реєстру.

На той момент, як зазначає поінформоване джерело автора цих рядків, історію "проданої справи "Пана" було скеровано для подальшої організації слідства до львівського теруправління Держбюро розслідувань. Підтвердження цьому Dетектив-Info вдалося відшукати в судовому реєстрі.

Зокрема, 11 листопада 2020 року слідчий суддя Личаківського районного суду Львова Назарій Нор задовольнив погоджене з прокурором клопотання слідчого теруправління Державного бюро розслідувань про тимчасовий доступ до матеріалів кримінальної та розшукових справ, які порушені правоохоронцями Російської Федерації стосовно Віктора Панюшина. Таким чином вітчизняний служитель Феміди надав "зелене світло" уповноваженій особі "північного сусіда", що буде забезпечувати виконання запиту про надання міжнародної правової допомоги, на виготовлення завірених копій матеріалів "досьє" короля злочинного світу, якого з 2018 року розшукує Інтерпол за обвинуваченнями в причетності до серії особливо тяжких злочинів, а також через претензії щодо зайняття "Паном" найвищого статусу в кримінальній ієрархії.

Текст відповідної ухвали львівського суду з'явився у відкритій частині судового реєстру 14 листопада 2020 року. Однак, від минулої середи - 18 листопада, посилання на це рішення видалено з ЄРСР, гіперпосилання на нього видає помилку, а текст є недоступним для широкого загалу.

Тим не менш, сама лише тільки його поява свідчить про те, що розслідування витівок високопосадовців під час затримання/звільнення Віктора Панюшина й нині триває.

Водночас, не сидів склавши руки весь цей час і сам король злочинного світу. Як зазначає поінформований співрозмовник Dетектив-Info, невдовзі після появи "Віті Пана" в одеському "Паспортному сервісі" представники Державної міграційної служби задовольнили його клопотання, надавши статус біженця в Україні достойнику, за плечима якого чверть століття перебування за ґратами!

За словами інсайдера, відповідну шану Панюшину віддали вітчизняні можновладці незважаючи на лист ДЗНД СБУ №5/2/4-25937 від 24 грудня 2019 року. У ньому представники спецслужби чітко вказували - Панюшин (який може використовувати паспорт громадянина України на ім'я Володимира Панасенка) "перебуває в міжнародному розшуку за скоєння злочину, пов'язаного з створенням злочинної спільноти", а його діяльність "створює загрозу забезпечення національної безпеки України і може призвести до загострення криміногенної обстановки та порушень громадського порядку".

Чи стане цей кричущий випадок ігнорування позиції Служби безпеки в питанні надання статусу біженця "Віті Пану" предметом для реєстрації чергового кримінального провадження на кшталт щонайменше перевищення влади з боку "міграційників", а також чи сприятиме подальшій активізації розслідування на предмет прискіпливого вичення обставин "проданої справи" короля злочинного світу в 2019 році, покаже час. А поки що залишається тільки констатувати - незважаючи на проголошений на найвищому рівні курс боротьби із "злодіями в законі", Україна залишається місцем, де під "дахом" високопосадовців продовжує існувати практика легалізації відповідної категорії достойників з усього світу. Навіть незважаючи на їх розшук Інтерполом.

гарячі новини Справа Неговєлова: Печерський суд повернув заставу екс-фіскалу з СБУшним минулим, але це рішення не встояло в "апеляшці" 15.02.2021
Київський суд втретє "повернув" українське громадянство злодію в законі "Кащєю" 08.02.2021
Під час оголошення йому підозри злодій в законі "Гега Озургетський" порівняв свої "зірки" з тату героя американського бойовика 04.02.2021
Організатору замаху на кримінального авторитета Мазура посилили підозру та відкрили матеріали справи 01.02.2021
Рідного брата екс-заступника главку "К" СБУ Василя Пісного затримали на шахрайстві 22.01.2021
Архів новин