(Ісмаїл Хелваджи)

Зловмисником, що в ніч на 7 грудня 2024 року на території селища Авангард Одеського району Одеської області вкоротив віку громадянину Республіки Туреччина Ахмету Кюркчю, вважається співвітчизник загиблого - 36-річний Ісмаїл Хелваджи. Відомості про це містяться в матеріалах судового реєстру.

З них випливає: Хелваджи прибув на територію України на початку листопада минулого року "транзитом" через Молдову та пізно ввечері 6 грудня - мав зустріч із Кюркчю. Відомо, що фатальні постріли пролунали під час спільної поіздки достойників в автомобілі марки "Hyundai Sonata", за кермом якого знаходилася його власниця - Альона Жоглікова.

Близько 23 години Хелваджи, що перебував на задньому сидінні машини, вихопив пістолет та здійснив чотири постріли в голову та руку Кюркчю, який їхав на передньому пасажирському кріслі. Після цього кілер "розібрався" ще й з водійкою, в яку випустив десять куль. Тіла розстріляних опонентів зловмисник викинув вздовж проїжджої частини, після чого - "дав по газам" та рушив в Одесу, де залишив "Hyundai Sonata" біля будинку по вулиці Прохорівській.

На світанку 7 грудня трупи Ахмета Кюркчю та Альони Жоглікової були виявлені, втім того ж дня Ісмаїл Хелваджи залишив територію України та попрямував до Батьківщини. Від кінця минулого року зловмисник оголошений у розшук. Згідно офіційній інтерпретації українського слідства, вбивство Кюркчю та Жоглікової було ним здійснено "на ґрунті особистих раптово виниклих неприязних відносин".

Зауважимо, що наступного дня після зухвалого розстрілу на Одещині низка турецьких видань (передусім із посиланнями на журналіста видання "Halk TV" Ісмаїла Саймаза) оприлюднила дві версії "турецьких розбірок" в Україні.

Згідно однієї з них, подвійне вбивство могло бути скоєне на ґрунті ревнощів. В іншій інтерпретації, йшлося про відлуння фінансово-боргової суперечки, що виникла між колишніми компаньйонами Кюркчю та Хелваджи у царині їх дотичності до підпільної букмекерської діяльності та азартних ігор.

За інформацією видання "Думська", "покровителем" цього "бізнесу" достойників свого часу буцімто виступав 54-річний турецький надпотужний кримінальний авторитет Седат Пекер, якого журналісти охрестили мафіозі №1 на берегах Босфору.

(Ахмет Кюркчю, Ісмаїл Хелваджи та Седат Пекер)

На початку 2020 року Пекер, що мав вкрай близькі стосунки з владою Туреччини, розсварився вщент із лідером цієї держави Реджепом Ердоганом. На тлі висунення йому низки кримінальних претензій й оголошення в розшук "босфорський султан" залишив Батьківщину, завів персональний YouTube-канал, де виступив з серією нищівних викриттів турецької верхівки у корупції та співпраці із організованою злочинністю.

У своїх виступах Пекер стверджував, що "в екзилі" новою резиденцією для себе зрештою обрав територію ОАЕ, проте до цього авторитет здійснював активні вояжі в інші країни. Відомо, що це були держави Балканського півострова, Марокко, а в жовтні 2020 "босфорський султан для злодіїв в законі", як раніше повідомлялося на сторінках Dетектив-Info, чартерним рейсом прибув до Києва, де мав низку зустрічей.

Пізніше під час відеоефіру блогер-мафіозі натякав, що від подальшої ідеї осісти на Печерських пагорбах його відмовила інформація, яку він отримав через друга "від української розвідки". Буцімто йшлося про "секретне листування" між Офісом президента та посольством Туреччини в Києві, де обговорювалося питання депортації/екстрадиції Пекера.

Як би там не було, але цілком легально оселитися в Україні вдалося Ахмету Кюркчю. З матеріалів суду відомо: влітку 2016 року останній в Одесі взяв шлюб з громадянкою України, надалі - отримав посвідку на проживання й час від часу "попадався" вітчизняним копам у нетверезому стані за кермом.

(Ахмет Кюркчю)

Після початку широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України Кюркчю на своїх сторінках в соцмережах викладав пости, присвячені його дотичності до волонтерської спільноти. Разом із цим, щонайменше з травня 2020 року він регулярно публікував відео зі звинуваченнями та образами на адресу "босфорського мафіозі №1" Седата Пекера.

Зауважимо, що версія щодо ймовірної помсти Седата Пекера його публічному критику Ахмету Кюркчю набула певної популярності серед турецькомовного сегменту користувачів соцмереж постфактум розстрілу на Одещині зразка 6-7 грудня 2024 року. Втім, чи дійсно саме цими мотивами керувався Ісмаїл Халваджи - однозначної відповіді немає.