(Михайло Козлов)

Київський районний суд міста Харкова визнав доведеною провину в умисному знищенні/пошкодженні майна (ч.2 ст.194 КК України) та посяганні на життя підполковника Нацполіції (ст.348 КК України) з боку 41-річного місцевого кримінального елемента Михайла Козлова, призначивши йому остаточне покарання у вигляді 14 років позбавлення волі. Відповідний вирок 31 березня 2026 року постановила колегія служителів Феміди у складі головуючої судді Світлани Демченко (яка в окремій думці висловила позицію про наявність підстав для виправдання обвинуваченого за "вбивчою статтею") та суддів-учасників - Яни Губської і Світлани Колесник.

Йдеться про історію вчиненого на початку 2019 року замаху на життя тодішнього начальника одного з відділів Департаменту карного розшуку регіону Олексія Логвіненка. Останній на світанку 16 січня вийшов з будинку, аби перед поїздкою на службу вигуляти собаку, й у дворі багатоповерхівки правоохоронця перестріли нападники із закритими обличчями.

Перший зі зловмисників (якого потерпілий охрестив "чудищем") без зайвих реверансів одразу ж передав "привіт" Олексію Олександровичу, коли нокаутував опонента ударом кулака по голові. А після того як правоохоронець прийшов до тями й намагався наздогнати кривдника - витягнув з карману куртки травматичний револьвер, з якого здійснив низку пострілів. Поранений Логвіненко знепритомнів і впав на землю, а стрілець разом із напарником почали ногами "забивати" жертву, й зрештою - втекли з місця подій на автівці.

Зауважимо, що попри здійснені за гарячими слідами заяви окремих високопосадовців про встановлення замовника/ів зухвалого нападу на Олексія Логвіненко, офіційна підозра в дотичності до злочину, як раніше повідомлялося на сторінках Dетектив-Info, "наздогнала" Михайла Козлова в ранзі його виконавця в травні 2022 року.

На той момент Козлов вже майже рік, як утримувався під вартою за закидами в дотичності до інших зухвалих кримінальних звитяг. Йшлося про здійснення підпалів двох автівок харківського підприємця Сергія Завгороднього та зазіхання на життя оперативника регіонального управління стратегічних розслідувань Нацполіції Сергія Ковальчука. У капот транспортного засобу останнього кримінальники встромили сокиру, а в липні 2020 року надіслали повідомлення "Добрый вечер! Скоро увидимся)) для тебя эта встреча будем незабываемой! Крепко обнимаю)))", що було розцінене як завуальовані погрози.

За відповідні звитяги наприкінці липня 2021 року силовики "пропідозрили" Михайла Козлова та двох його спільників. Йшлося про відомих у кримінальних колах Харківщини фігурантах Олександра Ніношвілі та Сергія Рябчуна.

На етапі розгляду об'єднаного провадження судом по суті Козлов, його кум Ніношвілі та однокласник останнього Рябчун усі закиди на свою адресу відкидали. Тим не менш, колегія суддів одностайно дійшла висновків про доведеність провини трійці в скоєнні підпалів автівок бізнесмена Завгороднього, присудивши їм 5, 4 та 4 роки позбавлення волі за цими епізодами.

(Зліва направо: Сергій Рябчун, Михайло Козлов та Олександр Ніношвілі)

Окрім цього, суд виправдав Козлова в частині обвинувачень у буцімто намірах здійснення вбивства Ковальчука, одночасно закривши через сплив термінів давності для притягнення до відповідальності епізод за пошкодження машини УСРівця сокирою. А найбільш інтригуючим моментом справи із заплутаним сюжетом виявилася історія замаху на Логвіненка.

Останній заявив, що впізнав "за формою та кольором очей, поглядом" як одного зі своїх кривдників під час подій зразка 16 січня 2019 року Козлова. Та повідомив, що раніше доля щонайменше двічі вже зводила його з Михайлом Михайловичем у службових цілях. Червоною лінією спілкування правоохоронця та рецидивіста в обох випадках виступала персона 43-річного ватажка ОЗУ "Залютінські", кримінального авторитета Леоніда Мітрова на прізвисько "Мітруша".

(Леонід Мітров)

Олексій Логвіненко стверджував, що саме з метою викриття "Мітруши" він особисто "навів мости" з Козловим приблизно в 2015-2016 роках. А в травні 2018 року під час "шмону" в Михайла Михайловича спливла інформація, мовляв достойник після звільнення з СІЗО потрапив під вплив очолюваного Мітровим угруповання.

Колеги потерпілого у своїх свідченнях додали додаткових фарб з цього приводу. Працівники Управління карного розшуку Нацполіції Харківщини пригадали, що протягом 2017-2019 років активно документували звитяги двох потужних ОЗУ регіону, що спеціалізувалися на майнових злочинах та незаконному заволодінні транспортними засобами відповідно. Ватажки цих банд активно залучали Козлова в якості яскравого представника "силового крила", а паралельно - передавали правоохоронцям недвозначні пропозиції "домовитися", а згодом - погрози.

Йшлося про фронтмена"залютінських" Мітрова, а також іншого відомого на Харківщині кримінального авторитета Вадима Ізотова на прізвисько "Ізот".

"Мітрушу", як раніше повідомлялося на сторінках Dетектив-Info, невдовзі після скоєння замаху на Олексія Логвиненка за ініціативи карного розшуку оголосили в розшук. Тим не менш, офіційні претензії в дотичності авторитета до замовлення спроби вбивства правоохоронця, Леоніду Валерійовичу не було висунуто й понині.

Що ж стосується "Ізота", то розшуковий профайл цього авторитета також був актуалізований харківськими правоохоронцями невдовзі після кривавого інциденту зразка 16 січня 2019 року.

Під час затримання достойника в Сумах восени 2020 року у речах Вадима Борисовича виявили фотографію, на якій зафільмовані троє оперативників УКР Харківщини, включно із Олексієм Логвіненко. Ба більше - вже за гратами Ізотов нібито заявив "копам", що "ви отримали це за роботу!" в розрізі історії зі спроби ліквідації підполковника поліції.

(Вадим Ізотов)

Зауважимо, що зрештою Ізотову, так само як і Мітрову, не було офіційно висунуто офіційних претензій в дотичності до кривавих подій зразка 16 січня 2019 року. У листопаді 2021 авторитету вдалося звільнитися на волю під заставу, однак невдовзі після початку широкомасштабного військового вторгнення армії РФ на територію України Вадим Борисович зник з радарів в районі Дергачів.

Згодом у мережі виклали хронологію подій, що нібито трапилися з "Ізотом" 22 березня 2022 року на виїзді з Харкова. Автори відповідної інтерпретації припускали: неподалік одного з блокпостів кримінального авторитета викрали, ймовірно катували/поранили, а надалі - показово спалили його автівку.

Зазначалося, що ймовірно дотичними до "взяття в полон" Ізотова та його подальшого транспортування, могли виступати працівники Управління карного розшуку Нацполіції. Як би там не було, на початку 2023 року профайл кримінального авторитета розміщений в базі даних зниклих громадян на сайті МВС.