
(Ілля Берман)
Однією з довірених осіб арештованого за підозрою в поширенні злочинного впливу (ч3 ст.255-1 КК України) та вимаганні (ч.4 ст.189 КК України) 60-річного "злодійського положенця" півдня України Ігоря Науменко на прізвисько "Наум" слідство вважає 56-річного уродженця Нижнього Тагіла, громадянина України Іллю Бермана. Відомості про це містяться в матеріалах судового реєстру.
З них випливає: постфактум затримання "Наума" силовики отримали санкцію на арешт банківських рахунків понад чотирьох десятків осіб, яких вбачають тісно пов'язаними з кримінальними звитягами Ігоря Борисовича. Однієї з цих фігуранток випало стати бізнес-вумен з Одеси, яка займається торгівлею в соціальній мережі ТікТок, фінансові операції якої було заблоковано.
В інтерпретації слідства, протягом 2024 року через банківський ФОП-рахунок жінки буцімто пройшло близько 900 тис. грн., які надсилались арештантами, та в подальшому - переводилися іншим підставним особам з "пулу Науменко" для акумулювання "воровського общаку". Сама підприємиця переконує: вона геть не знає "Наума" та не отримувала від/для нього гроші, а кошти на її рахунок заходили тільки від покупців товарів.
Як вважається, "відпрацювання" жінки пов'язане із персоною її чоловіка - 56-річного достойника, що наразі обліковується як уродженець міста Нижній Тагіл Свердловської області РФ, громадянин України Ілля Берман, а в різні періоди свого буремного життя використовував документи та особистості на установчі дані Юрія Некрасова, Іллі Мізіна та Іллі Охтеня.
Саме з паспортом Охтеня в 2007 році Ілля Юрійович отримав перший (умовний) термін за шахрайство від донецького суду, після чого - "змінив кваліфікацію". Уродженець Нижнього Тагілу очолив банду, до складу якої увійшли раніше судимі Євген Танабаш, В'ячеслав Мадоян, Роман Скідан, громадяни Ковальов, Бібік тощо.
Разом достойники за "набоями" ватажка у 2008-2009 роках "бомбили" банківські установи на Донеччині та "заможних терпіл", переважно - іноземців. "Клієнтів" зловмисники здебільшого "знаходили" біля так званого "Негробанку" - легендарного пункту обміну валют, який функціонував біля гуртожитку №8 Донецького політехнічного інституту по вулиці Артема.

Коли "об'єкти" потрапляли до фокусу уваги бандитів, за "жертвами" організовували спостереження, після чого - здійснювали розбійні напади та кіднепінг. Подейкували, що "сприяння" в діяльності банди та допомогу в організації білінгу телефонів потерпілих ОЗУ Охтеня могли надавати як представники одного з мобільних операторів, так і "куратори" з органів внутрішніх справ Донеччини. Та що буцімто постфактум затримання у серпні 2009 року членів угруповання (зокрема, Євгена Танабаша) "на зв'язок" із куратором слідства виходив оголошений на той момент у розшук Охтень, який переховувався у Одесі. Останній пропонував за звільнення побратима 40 тис. дол., але "справа не вигоріла". Зрештою, 30 жовтня 2009 року Ілля Юрійович був затриманий (після чого одразу ж здійснив "явку з повинной", але згодом відмовився від цих показів) та майже п'ять наступних років утримувався під вартою в Донецькому СІЗО.
5 вересня 2013 року Київський райсуд міста Донецька засудив Охтеня до 12 років ув'язнення з конфіскацією майна, однак 23 червня 2014 апеляційна інстанція скасувала цей вердикт. Справу банди повернули прокурору на додаткове розслідування (відомості щодо якого відсутні й понині), а Танабаша та лідера ОЗУ - випустили з СІЗО під підписку про невиїзд.
На тлі буремних подій зразка так званої "руської весни" зразка 2014 року Ілля Юрійович та Євген Олександрович вирішили не випробовувати долю та здійснили релокацію на підконтрольну українській владі територію. Тут Охтень в якийсь момент став на два роки молодшим та почав використовувати документи на особу Юрія Некрасова.
Саме як ватажка банди переселенців з Донеччини "Некрасова", що спеціалізувалася на здійсненні серії розбійних нападів в різних регіонах держави, його тривалий час ідентифікували правоохоронці. "Погорів" Ілля Юрійович, що на той момент вкотре змінив прізвище та став Берманом, у 2020 році. Цьому передував зухвалий розбійний напад, здійснений 20 лютого у Кропивницькому на власника магазина "Айсберг". Тоді, погрожуючи зброєю та застосуванням фізичної шкоди щодо доньки підприємця, зловмисники "зірвали куш" - заволоділи грошовими коштами в розмірі близько 6 млн. грн., 550 тис. дол., 100 тис. євро та 1 млн. російських рублів.
Офіційні підозри в дотичності до скоєння зухвалого злочину було висунуто низці осіб, серед яких - давній товариш Охтеня-Бермана - Євген Танабаш, що відтоді перебуває у розшуку.

Що ж стосується лідера злочинного угруповання, то разом із Андрієм Кондратьєвим (хоча і в різних локаціях місцеперебування) їх "накрили" в Південній Пальмірі 22 квітня 2020. Через добу суд відправляє Бермана і Кондратьєва під варту. Втім їх негаразди на цьому тільки розпочиналися.
5 травня 2020 року Уповноважений з прав людини Людмила Денісова повідомила про факти катування та застосування фізичного та психологічного тиску відносно двох арештантів, які "заїхали" до Кропивницького СІЗО наприкінці квітня. Йшлося про Бермана та Кондратьєва: останні бідкалися, що керівництво установи вимагало від них повідомити місцезнаходження поцуплених у власника "Айсберга" коштів, погрожуючи заразити СНІДом чи туберкульозом, а також "натравило" на поважних достойників ГШР (групу швидкого реагування).
За наслідками звернень Державне бюро розслідувань порушило кримінальну справу щодо перевищення службових повноважень працівниками СІЗО. Задля забезпеченя безпеки її фігурантів-ув'язнених від середини червня 2020 року Бермана та Кондратьєва перевели з Кропивницького до Миколаївського "централу".
На Лагерному полі Берман та його побратим Кондратьєв утримувалися понад п'ять років, допоки 17 червня 2025 апеляційний суд не змінив обвинуваченим у бандитизмі (ст.257 КК України), скоєнні розбійного нападу (ч.4 ст.187 КК України) та викраденні людей (ч.3 ст.146 КК України) запобіжні заходи на домашні арешти (розгляд їх справи по суті триває).
В інтерпретації слідства у провадженні за підозрою злодійського положенця "Наума" (детально про цю історію - в розслідуванні Dетектив-Info "Воронівський водій"), саме в СІЗО Миколаєва "бродяга" Ілля Берман "тісно підтримував" зв'язок як зі "смотрящим" за установою Ігорем Джемерчуком на прізвисько "Джем", так і самим Ігорем Науменко.