(Андрій Кязімов)

У процесі розслідування двох кримінальних справ навколо побиття в стінах "тюрми №1 в Україні" та подальшої смерті у лікарні 40-річного уродженця Києва Андрія Кязімова на прізвисько "Кізім", який свого часу вважався наближеною персоною до цілої когорти представників найвищої касти злочинного світу, відбулися певні зрушення.

З матеріалів судового реєстру відомо: в одному з проваджень слідчі ДБР не тільки здійснили серію обшуків у працівників адміністрації (вилучивши їх девайси, але не тільки), а й здійснили допит вирогідного свідка скоєння злочину.

Допит чоловіка, чиї покази "мають виняткову важливість для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення", відбувся у закритому режимі. Та був зумовлений поїздці цього свідка Щ. (екс-арештанта Лук'янівського СІЗО) в зону бойових дій "для участі в бойових діях щодо захисту Держави та подальшої служби в ЗСУ".

В інтерпретації відповідного слідства, Щ. могли бути відомі подробиці історії навколо "Кізіма", який 22 грудня 2024 року "за невстановлених на даний час обставин, отримав тілесні ушкодження, а саме закрита черепно-мозкова травма, перелом ребр грудної клітини, крововилив в мозок, множинні гематоми голови".

Вони вказують, що Андрій Миколайович після останнього "заїзду" до "діда Лук'яна" напередодні Різдва потрапив у халепу. Та після виявлення його о 16 годині того дня в несвідомому стані на території прогулянкового дворику №23 перевели до карцеру (ПКТ) в жіночому корпусі установи. Звідти "Кязіма", наступного дня відправили до лікарні, втім врятувати його життя не вдалося.

На момент підготовки цієї публкіцації, як й після смерті Андрія Миколайовича, найбільш рандомні дві версії подій.

Перша - що буцімто в момент прогулянки у "Кізіма" трапився конфлікт з іншим ув'язненим, де під час бійки достойника "виключили". Й опонент Кязімова буцімто готовий розповісти подробиці їх особистого конфлікту.

Друга інтерпретація: мовляв, постфактум чергової спроби "Кізіма" "проявити себе" в стінах "тюрми №1 в Україні" та "обозначиться" в якості одного з поважних представників арештантської спільноти, зокрема із залученням до цієї розмови протекції одного з так званих "ворів в законі" чеченського походження, Андрію Миколайовичу "показали його місце".

Подейкують, що відповідну команду побратимам міг давати засуджений судом першої інстанції до 13 років ув'язнення після вбивства на столичних Теремках зразка осені 2022 року Вячеслав Вільцанюк, що вважається так званим "смотрящим" за одним із корпусів СІЗО-13. В іншій інтерпретації - цю візію виконував спільник "Слави": Леонід Ігнатенко на прізвисько "Льоня".

(Вячеслав Вільцанюк по центру, Леонід Ігнатенко - праворуч)

Втім, існує й ще одне припущення, хоча воно й не надто стосується "забиття" "Кізіма" (та ймовірно, слугувало, не більш, аніж приводом до дій). Згідно цієї трактовки, постфактум "передноворічного кіпіша" в установі, здійнялася "підкилимна" боротьба колишнього та поточного керівництва "тюрми №1 в Україні".

Автори цієї логіки вказують на дотичність до цих процесів персони ватажка ОЗУ "Двадцятівські" Олександра Ожиганова на прізвисько "Семен", проте інші співрозмовники Dетектив-Info  не підтримаують таку діалектику

(Олександр Ожиганов)