17.11.2019
"Шісгара" в Маріуполі, або "Братуха, я до тебе вилітаю. Жека"

15 листопада 2019 року авіарейсом із Греції до Києва прилетів та був затриманий 47-річний Євген Паневін.

Вітчизняних краєвидів цей чоловік не бачив понад вісім років: з моменту оголошення його в розшук за підозрою у вбивстві власного "боса" - "авторитетного" бізнесмена із Маріуполя Донецкої області Валерія Сгари, відомого на прізвисько "Саран".

За іронією долі, саме на цього вихідця із епохи 90-х - дуже впливової на азовському узбережжі особи, довгий час працював Паневін. Він же одним із останніх зустрічався з "авторитетом" напередодні загибелі останнього в Маріуполі. А після цього - зник з радарів на досить довгий час, та був оголошений в розшук.

На момент підготовки цього матеріалу правоохоронці мали здійснювати конвоювання Паневіна до рідного міста. Очікується, що в понеділок, 18 листопада, Жовтневий районний суд Маріуполя ухвалить рішення щодо клопотання прокурорів з обрання підозрюваному в скоєнні вбивства (ч.1 ст.115 КК України) запобіжного заходу.

Втім вже зараз його адвокат запевняє - Євген Вікторович не вбивав Сгару, й саме тому за власної волі повернувся на Батьківщину аби довести це. Втім, вірять у його непричетність до злочину далеко не всі.

На чому грунтується позиція захисту Паневіна, що кажуть ті, хто пристає до протилежної думки та за що власне зарізали одного із найпливовіших мешканців Маріуполя в 2011 році, - у розслідуванні Dетектив-Info.

 

"Саран", "Хан" і Маріуполь

Для початку розставимо всі крапки над "і" навколо того, що за людиною був Валерій Сгара. В період зламу епох та розпаду СРСР цей вихідець із сім'ї приазовських греків притягувався до відповідальності за вимагання (ч.2 ст.144 КК УРСР).

Надалі "Саран" начебто відійшов від криміналу, та з середини 90-х років зайнявся бізнесом. Втім, в оперативних розробках та досьє правоохоронців того часу прізвище Сгари неодноразово фігурувало у зв'язці із постаттю Івана Ханчи ("Хан") - лідера потужного ОЗУ Маріуполя.

"Хана" було вбито наприкінці 1998 року. Відтоді місце так званого "смотрящего" на азовському узбережжі начебто зайняв його поплічник Сгара. До своєї команди він підтягнув чимало знакових місцевих достойників, зокрема й Євгена Паневіна.

Поінформоване в сутність "кримінальних розкладів" Маріуполя того часу джерело Dетектив-Info вказує - в ієрархії імперії Сгари, що вибудовувалася "Сараном", раніше відбувавший покарання Паневін займав вагомий статус. Та виконував одразу функцій. Наприклад, він став персональним водієм маріупольського "авторитета", а паралельно займався і більш делікатними дорученнями, за які у Кримінальному кодексі передбачені серйозні строки ув'язнення (вимагання грошей, побиття та викрадення людей, замовні вбивства тощо).

 

Вбивсто Сгари

Зранку 12 квітня 2011 року приморське місто розбурхала новина про те, що напередодні ввечері Валерія Сгару вбили.

Слідчі доволі швидко реконструювали обставини злочину: "В період часу з 21:20 до 21:45 годин, Євген Паневін знаходячись біля автосалону "Оптима", розташованого за адресою: будинок № 57 по проспекту Леніна в Жовтневому районі м. Маріуполя, в ході конфлікту з раніше знайомим Валерієм Сгарою, маючи умисел на протиправне позбавлення життя останнього, умисно почав наносити множинні удари у частину обличчя та голови, після чого дістав з внутрішнього кармана куртки колючо-ріжучий предмет та почав наносити їм множинні удари у частину грудної клітини потерпілого".

Від п'яти ударів ножем (знаряддя вбивства так і не було виявлено) Сгара загинув. Лікарі констатували, що його смерть настала в результаті гострого малокрів'я внутрішніх органів, множинних проникаючих колото-різаних поранень грудної клітини з ураженням правого легеня та серця. "Авторитета" поховали біля входу на нове Старокримське кладовище Маріуполя.

Місце поховання Валерія Сгари, джерело фото: 0629

На його могилі встановлено грецький архітектурний ордер, центральною композицією якого є хрестове розп'яття. Обібок якого - обеліск із портретом Сгари в чорній рамці.

 

Хто жадав смерті "смотрящего"?

Замовника вбивства "авторитетного" бізнесмена, що міцно тримав у своїх руках більшість важелів впливу на процеси в Маріуполі, правоохоронці відтоді жодного разу не назвали привселюдно.

Й понині у всіх судових ухвалах, які стосуються розслідування справи, формулювання мотиву скоєння злочину обмежується тим, що начебто між загиблим Сгарою та його вбивцею "на ґрунті особистих неприязних відносин раптово виник конфлікт". Тобто кат діяв самостійно.

Проте в ЗМІ публікувалися дві версії щодо ймовірного замовника або замовників.

Зокрема, постфактум вбивства у газеті "Сьогодні" журналіст Тетяна Дубова цитувала анонімне джерело із міського управління МВС.

Цей співрозмовник припускав: Сгару могли вбити у якості помсти за те, що він начебто посунув та "викинув" із Маріуполя чеченське угрупування, яке намагалося підім'яти під себе місцеві ринки.

У січні 2012 року на той момент спецкор видання LB.ua Тетяна Чорновол навела інше трактування причин розправи із Сгарою. Вона припускала: "авторитета" могли замовити внаслідок конфлікту трьох бенефеціарів ТОВ "Мароптрейдінг", які не могли поділити між собою "Корал" - чи не найбільший нічний клуб на азовському узбережжі тих часів.

Згідно із "версією Чорновол", співвласника цього закладу із американським паспортом нібито вирішили "посунути" від розподілу прибутків його суто українські партнери. Серед них журналістка вказувала на наближеного до так званої "Сім'ї" Віктора Януковича підприємця Дмитра Чекмака та його не менш впливого приятеля - депутата міськради Маріуполя Петра Іванова. Що стосується участі Сгари у цьому протистоянні, то він начебто зголосився викупити долю "американця" в "Коралі" та увійти у цей бізнес. Але за життя не встиг зробити цього, бо у розпалі обговорення угоди "авторитету" вкоротили віку.

Dетектив-Info не береться сказати, на чому грунтувалися припущення Чорновол та Дубової (або їх джерел). Втім, як розповідає наш співрозмовник із системи правоохоронних органів, насправді щодо замовлення вбивства Валерія Сгари розглядалося дві версії, та вони були геть іншими.

По-перше, слідчі не відкидали ймовірності того, що "смотрящего" вбили невдовзі після того, як один із членів очолюваного їм угрупування - власне Паневін, влаштував бунт через "несправедливість" щодо розподілу отримуваних членами ОЗУ прибутків.

"На той час у Маріуполі системними стали випадки викрадення, катувань та навіть вбивств місцевих підприємців, які скоювали поплічники Сгари. Від жертв та членів їх родин злочинці вимагали відступні, або долю. У той же час спроби бізнесменів захиститися від цього розгулу рекету натикалися на стіну непорозуміння з боку тодішнього керманича міського управління МВС Михайла Узуна. Місцеві розуміли, що останній має багато спільного із Сгарою, а з їх боку виконується партія в чотири руки, - розповідає наш співрозмовник. - Одну із провідних ролей у цих подіях виконував Паневін. Та згодом зрозумів, що йому та іншій "піхоті" дістаються копійки у порівнянні із тим, які капітали заробляють Узун та "Саран". Втім, коли "авторитету" це було озвучено, останній відмовився оновити умови "контракту Паневіна та Ко" в бік підвищення заробітку "бійців". Десь тут і трапилася сварка, під час якої Сгару зарізали".

Зауважимо: в офіційних напрацюваннях слідства тих часів правоохоронці ніяким чином не обмовилися про тісний зв'язок "смотрящего" та головного міліціонера Маріуполя (втім можливо, з перебігом часу такі "чернетки" ще стануть об'єктом дослідження компетентних структур). Проте, архіви містять в собі інші напрацювання оперативників.

Згідно іх ними, головним мотивом для замовлення вбивства Валерія Сгари могли стати його непорозуміння із діловими партнерами. Передусім мова йде про задум щодо подальшої розбудови ринку в районі трамвайного депо Маріуполя по вулиці Казанцева.

На час загибелі Сгари він начебто блокував втілення цієї ідеї в тому руслі, як це жадали Євген Паневін та директор ТОВ "Азовкооперація" Зураб Гатамов.

Уродженець грузинського міста Батумі та екс-депутат міськради Маріуполя Гатамов й донині - впливова персона у приморському місті півдня Донбасу.

Зураб Гатамов, джерело фото: 0629 

Згідно відкритих джерел, де-юре особисто йому належить 19% акцій "Азовкооперації", що контролює центральний ринок міста. У Гатамова є партнери: в цьому бізнесі у власності сина "Сарана" Едуарда Сгари та вдови вбитого "смотрящего" Тамари Степанової знаходиться контрольний пакет - майже 66%.

Що стосується території, через яку начебто й могли розсваритися "Саран", Паневін та Гатамов на початку 2011 року, то на вулиці Казанцева вздовж трамвайних колій та трамвайного кільця сьогодні функціонує "доважок" до центрального ринку міста. Ця земля знаходиться в оренді у ТОВ "Ажур", яке навпіл контролюють той таки Гатамов та вдова Сгари.

 

Втеча та повернення підозрюваного

Насамкінець зупинимося на тому, чому саме на Паневіна впала підозра правоохоронців у вбивстві Сгари.

Фото Євгена Паневіна, яке було розміщено в його розшуковій картці

Так виглядає Євген Паневін станом на середину листопада 2019 року

По-перше, вони встановили: за півгодини до настання смерті "авторитета" (ввечері 11 квітня 2011 року) саме Євген прибув до маєтку "Сарана" по вулиці Енгельса. Далі, що було зафіксовано на одній із камер відеоспостереження, чоловіки разом попрямували пішки в бік автосалону "Оптима". Згодом саме в цьому районі буде виявлено труп "смотрящего".

По-друге, оперативники встановили свідків, які бачили як під час останньої зустрічі особа, схожа на Паневіна, розмовляла на підвищених тонах із Сгарою.

Окрім того, у Євгена начебто міг бути спільник. Зокрема, в день загибелі Сгари майбутній утікач пересувався по Маріуполю на автомобілі Mitsubishi Outlander, що належав його сестрі. Втім був не сам: за кермом іномарки тоді знаходився такий собі 43-річний Кахабер Бондоєвич Угрехелідзе. Й начебто саме він "страхував" Паневіна 11 квітня 2011 року, коли той пішов на зустріч із "смотрящим".

Як випливає із матеріалів судового реєстру, Угрехелідзе був допитаний по справі щодо вбивства Сгари в якості свідка. Він підтвердив, що дійсно підтримував близькі стосунки із Паневіним, з яким вони дружили родинами.

Додатково Угрехелідзе заявив: через три години після вбивства Валерія Сгари (о 00:50 12 квітня) саме з його мобільного телефону Євген Паневін надіслав смс-повідомлення двоюрідному брату загиблого - Костянтину Згарі. Текст цього послання був такий: "Братуха, я до тебе вилітаю. Жека".

Втім, куди насправді надалі попрямував Євген Паневін сказати важко. Чоловік хутко зник, від 15 квітня 2011 року його було оголошено у розшук. Як вважалося довгий час, підозрюваний у вбивстві власного "боса" переховувався на території Російської Федерації. Про нього було мало що відомо, проте вітчизняні суди регулярно виносили рішення, згідно із якими йому подовжувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. А також визначалося: у разі затримання Паневіна не пізніше як за 48 годин чоловіка мали доставити до слідчого судді.

Однак, близько року тому картина почала потроху змінюватися.

Все розпочалося із повторного допиту одного із свідків скоєння вбивства Сгари. Наразі ця особа проживає в Ізраїлі, тож процесуальний захід було виконано в режимі відеоконференції.

За словами адвоката Валерія Строгова, який представляє інтереси Паневіна, свідок заявив - він не певен у тому, що саме Євгена бачив ввечері 11 квітня 2011 року напередодні загибелі Сгари. "Окрім того, залучені під час проведення слідчих дій поняті вказали - одного із них взагалі не було на місці подій, а другий був присутній частково", - каже юрист.

Валерій Строгий

Згідно із матеріалами судового реєстру, надалі Строгий намагався домогтися скасування повідомлення про підозру Паневіна у скоєнні вбивства. Втім Жовтневий райсуд Маріуполя відмовив у задоволенні цього клопотання.

Постфактум затримання Паневіна у розмові із Dетектив-Info його захисник повідомив: останні півроку він та його клієнт (який на той час перебував на території Греції) вели активне листування із Головним слідчим управлінням Національної поліції України. Тобто, не приховували його місцезнаходження. А навпаки, приклали чимало зусиль для привертання уваги правоохронців для об'єктивного та незаангажованого розслідування провадження щодо вбивства Валерія Сгари.

"Усі речові докази, які були в справі, за час розслідування міліція... загубила. Наприклад, автомобіль, який мав знаходитися на штрафмайданчику, речі із слідами крові загиблого. Насправді сьогодні не має жодного доказу того, що мій клієнт здійснив це вбивство. Сьогодні він за власної ініціативи прилетів в Україну. Він каже, що переховувався довгий час через те, що розумів - одразу після вбивства Сгари його змусять визнати свою провину, виб'ють покази силою", - резюмує Валерій Строгий.

Чи пристане на ці аргументи слідчий суддя, котрому випаде розглядати питання щодо обрання запобіжного заходу Євгену Паневіну, засвідчать події 18 листопада. Втім, одне можна сказати вже зараз: версія щодо начебто непричетності Паневіна до вбивства Сгари не розчулила тих сторожилів карного розшуку Маріуполя, які добре пам'ятають обставини цього резонансного злочину.

гарячі новини Не до жартів: 1 квітня суд скасував арешт злодія в законі "Гліба Кінешемського" 06.04.2020
Верховний суд визнав дійсним український паспорт "злодія в законі" "Поліка" 03.04.2020
Через "юридичний спам" "злодій в законі" "Лаша Сван" втер носа правоохоронцям та вийшов на волю 03.04.2020
Dетектив-Info публікує фото з місця загибелі бізнесмена Федіра Шпига 31.03.2020
Карантин не перешкода: в Одесі затримали "злодія в законі" "Авто Копала" 31.03.2020
Архів новин