08.04.2020
Пособником вбивства сина Вячеслава Соболєва виступав чеченський терорист з бази Інтерпола

Новими підозрюваними в гучній справі про замах в центрі української столиці 1 грудня 2019 року на депутата Київської обласної ради, бізнесмена Вячеслава Соболєва, внаслідок якого загинув його 3-річний син, про арешт яких наприкінці березня поточного року звітував Офіс Генерального прокурора, виявилися 20-річний уродженець міста Ірпінь Олександр Раєв та громадянин Російської Федерації Ібрагім Шахгірієв. Про це повідомляє поінформоване джерело Dетектив-Info.

З оприлюдненої в судовому реєстрі ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді арешту Раєву випливає: наразі слідство інкримінує йому та Шахгірієву посібництво в організації вбивства Соболєва (ч.5 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.11, 12 ч.2 ст.115 КК України). Також дії чеченця додатково кваліфіковано по статті за незаконний обіг зброї (ч.1 ст.263 КК України).

Окрім них загалом у справі п'ять підозрюваних. По-перше, це затримані невдовзі після вбивства дитини Соболєва АТОшники - кілер Андрій Лаврега та його помічник Євген Семенов.

(Андрій Лаврега та Євген Семенов)

Що ж стосується ймовірного організатора замаху Юсупа Абуєва, то матеріали щодо нього виділені в окреме провадження, а самого чеченця оголошено в міжнародний розшук.

(Юсуп Абуєв)

Згідно фабули загальної справи, восени минулого року Абуєв отримав замовлення на вчинення умисного вбивства Соболєва. Та надалі залучив у якості стрільця снайпера Лаврегу, з яким раніше познайомився в зоні проведення Операції об'єднаних сил на Донбасі.

Зустріч чоловіків, задля обговорення відповідної пропозиції щодо скоєння вбивства депутата Київської облради - уродженця міста Єнакієве, відбулася на Бесарабській площі у торгівельному центрі "Метроград" в листопаді 2019 року. Згідно умов "кривавого контракту", Лаврезі було обіцяно 40 тис. дол. за смертельний постріл в Соболєва. Снайпер та чеченець вдарили по руках. Вони домовилися подальше обговорення нюансів замаху здійснювати в месенджері Telegram та електронною поштою Gmail.

Тоді ж Абуєв передав кілеру завдаток (4 тис. дол.), взяв на себе зобов'язання через поплічників забезпечити АТОшника зброєю та автівкою, а також познайомив Лаврегу з Раєвим та Шахгірієвим. Саме останній передав снайперу карабін AR-15 та набої до нього, а зареєстрований в Бучі уродженець Ірпеня на автівці своєї родички за декілька діб до замаху на Соболєва відвозив снайпера на полігон в Броварському районі, де Лаврега відстрілював зброю. Окрім того, 29 листопада 2019 року Раєв передав кілеру велосипед та сумку кур'єрської служби "Glovo" (ці принади снайпер використав під час втечі з місця скоєння вбивства сина бізнесмена біля ресторану "Маріо") та домовився зі знайомим стосовно організації ночлігу для Семенова й Лавреги у ніч після замаху.

25 березня 2020 року Раєву та Шахгірієву було висунуто підозру в "справі Соболєва", після чого взято під варту.

Про уродженця міста Ірпінь, що де-юре був зареєстрований в сусідській Бучі, а фактично мешкав в столиці, відомо лише: стосовно Олександра Максимовича раніше було відкрито виконавче провадження. Набагато більше інформації щодо іншого посібника скоєння замаху - Шахгірієва.

Згідно з матеріалами судового реєстру, українські силовики закидають чеченцю підробку документів (ч.5 ст.27, ч.1 ст.358, ч.3 ст.358, ч.4 ст.358 КК України). Обвинувальний акт у справі Ібрагіма Камалдіновича від червня 2018 року розглядається в Печерському районному суді міста Києва (чергове засідання призначене на 10:30 14 травня 2020 року).

Ухвали щодо обставин цієї справи Шахгірієва відсутні у відкритій частині судового реєстру. Втім, із високою долею ймовірності можна припустити, що в них може йти мова про оформлення сином Кавказу фіктивного шлюбу в квітні 2016 року з мешканкою Житомирщини задля отримання підстав клопотати про отримання посвідки на проживання в Україні. Непрямим доказом цього виступає вся історія звитяг чеченця на території нашої держави.

Але перш, ніж їх викласти, зауважимо найголовніше: за поданням російських правоохоронців від листопада 2015 року Шахгірієва оголошено в міжнародний розшук. Йому закидають участь у складі терористичного угрупування в збройному конфлікті на території Сирії (ч.2 ст.208 КК РФ).

За цим поданням Ібрагіма Камалдіновича було внесено до бази Інтерполу, а в серпні 2017 року його було затримано в Києві та застосовано щодо чоловіка тимчасовий арешт на 40 діб. Надалі у "чеченську справу" втрутилася "велика політика": у вересні 2017 року Шевченківський райсуд столиці відпустив Шахгірієва під особисте зобов'язання. Тоді на поруки "терориста" взяв один із народних депутатів 8-го скликання.

З того часу (аж до березня 2020 року) Шахгірієв перебував на волі. Питання щодо його екстрадиції до РФ Генеральна прокуратура дивним чином поставила на паузу - до остаточного вирішення судової епопеї з приводу заяви про визнання Ібрагіма Камалдіновича біженцем або особою, що потребує додаткового захисту. Тільки 30 січня 2020 року було поставлено крапку в цьому питанні та відхилено скаргу чеченця на дії "міграційників", що три роки тому вже відмовилися визнавати Шахгірієва біженцем.

В матеріалах цієї справи наявне ледь не повне "офіційне дос'є" чеченця, яке містить чимало дивних речей. Зокрема, там вказано: територію РФ Шахгірієв покинув в березні 2015 року легальним шляхом, коли просто сів на автобусний рейс, що прямував до Білорусі.

Вже після оголошення в розшук Інтерполом та затримання в Києві Ібрагім Камалдінович намагався переконати вітчизняних можновладців, мовляв свою Батьківщину він покинув "з огляду на загрозу життю внаслідок політичних переслідувань з боку російських правоохоронців". Мовляв, ті сфальшували щодо нього справу про тероризм, а насправді він є "білий та пухнастий" і ніколи не був причетний "до інцидентів із застосування фізичного насильства". Так би мовити, його переслідують в Росії через факт знайомства з Адамом Осмаєвим - командиром так званого "чеченського батальону" ім. Дудаєва, що брав участь в Антитерористичній операції на Донбасі з українського боку.

Коли ж із Шахгірієвим у вересні 2017 року проводили співбесіду працівники ДМСУ, він розповів трохи інакшу історію. Чоловік заявив: ще восени 2014 року він вирішив змінити країну мешкання та для реалізації своїх планів переїхав із Грозного до Москви. Звідси через Білорусь він подався "в Турцію, тому що там море". Однак і в Стамбулі чеченець затримався ненадовго. Після трьох місяців перебування в Грузії прибув до Києва в серпні 2015 року, де й знаходиться понині.

Щодо причин власної еміграції в Україну чеченець прямо вказував - його мета "отримати статус біженця, щоб його не екстрадували в Росію, бо там йому загрожує смерть, оскільки він не визнає Чеченську Республіку в складі Російської Федерації". Втім, навести будь-яких доказів власних публічних заяв проти політики Путіна чи Кадирова Шахгірієв тоді не зміг. Однак, намагався довести необхідність визнання його біженцем в Україні на підставі відео на Майдані Незалежності 13 серпня 2017 року: за кілька діб до затримання Ібрагім Камалдінович брав участь у заходах, присвяченим розгортанню найбільшого прапору невизнаної Ічкерії.

Вивчивши ці нюанси та аргументи "сина Кавказу", "міграційники", а згодом і Окружний адміністративний суд Києва встановили - юридичні підстави визнавати Шахгірієва біженцем відсутні. Відповідна ухвала була проголошена 30 січня 2020 року. Два місяці потому чеченця було затримано у справі про посібництво вбивства дитини українського депутата та бізнесмена.

гарячі новини "Злодія в законі" Мамуку Оніані відпустили на волю 20.10.2020
У пограбуванні на 1 мільйон євро на території Греції звинувачують екс-керівника міліції Маріуполя та його сина 17.10.2020
Ширінька брюк допомогла екс-начальнику поліції Запорізької області скасувати "адмінку" за наслідками його п'яних пригод у Києві 11.10.2020
Авторитетного бізнесмена "Олега Бакінського" потурбували через стрілянину його сина-розбишаки 09.10.2020
Кримінальний авторитет "Кип'яток", якого поранив кілер на Одещині, фігурує в справі про вибухи гранат на подвір'ї директора Ренійського елеватора 06.10.2020
Архів новин