28.03.2021
Граденицький флібустьєр


Надвечір 26 березня 2021 року засоби масової інформації зарясніли повідомленнями про загибель на Одещині 39-річного мешканця села Градениці Олександра Рошко на прізвисько "Ляма".

Фотографії скривавленого тіла достойника почали ширитися мережею, а згодом поліція офіційно підтвердила відомості про смерть одного чоловіка та факт поранення його приятеля/охоронця в селищі Лиманське Роздільнянського району.

Журналісти натякали - кулі достойники "зловили" начебто через спроби "Лями" чи то з'ясувати стосунки, чи то "поставити на лічильник" власника однієї з місцевих автомийок, яка розташована по вулиці Гагаріна. Однак останній дав відсіч "дахувальникам", зробивши кілька пострілів з мисливської рушниці ІЖ-12.

За інформацією джерел Dетектив-Info, правоохоронців та лікарів про інцидент повідомила дружина 34-річного стрільця Вадима Смоляка. Жінка наполягала на вимушеній самообороні з боку її коханого та відтворила події, які передували стрілянині.

(Вадим Смоляк)

Вона стверджує, що протягом останніх місяців Рошко неодноразово "наїжджав" на Смоляка, погрожував останньому та членам його родини фізичною розправою. Мовляв, 25 березня "Ляма" вчергове навідувався з цього приводу до квартири чоловіка, а наступного дня - повернувся і намагався втілити свої погрози.

Разом із іншим достойником Рошко під'їхав на чорній "Toyota RAV-4", буцімто проник на територію домоволодіння Смоляка та здійснив спробу нападу на господаря. Але той, у свою чергу, счинив опір непроханим гостям: вихопив рушницю та здійснив кілька пострілів, влучивши у візітерів.

Отримані "Лямою" поранення в тулуб стали фатальними. Що ж стосується його супутника, то з вогнепальним пораненням лівого стегна чоловіка госпіталізували до лікарні.

(Олександр Кучмакра)

Ним, за інформацією співрозмовників Dетектив-Info, виявився 30-річний старшина внутрішньої служби, інспектор штурмового взводу воєнізованого формування "Циклон" Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мінюсту Олександр Кучмакра.

З якою метою Кучмакра насправді супроводжував "Ляму" під час візиту останнього до Смоляка, та навіщо чоловікам знадобилися при цьому виявлена згодом у салоні їх машини зброя - має встановити слідство. Та принаймні спробувати відповісти на питання, який стосунок до стрілянини в Лиманському має солодке слово "контрабанда", ледь не королем якої позаочі на Одещині (принаймні на певних ділянках кордону) називали Рошко.

Контрабандист, авантюрист чи підприємець?

З урахуванням цього не викликає подиву той факт, що сама по собі новина про вбивство "Лями" викликала чималий ажіотаж з боку людей, які знали, або чули про достойника.

Вони рефлексують з приводу загибелі Рошко на своїх сторінках в соцмережах, обговоренню звитяг Олександра Миколайовича присвячено чимало коментарів на сторінках місцевих пабліків та груп.

Схожу популярність в мас-медіа "Ляма", який публічно заперечував свою приналежність до кримінального світу, отримував влітку 2018 року. Тоді Рошку закидали причетність до підпалу полей та насосної станції, а також спроби рейдерського захоплення граденицької агрофірми "Колос", власником якої виступає нині екс-депутат Одеської облради Віталій Разумов.

Наприкінці червня - на початку липня 2018 року суперечка Разумова та Рошко вилилася в справжній файт із залученням озброєної "масовки", а інцидент набув широкого розголосу на Одещині. Учасники конфлікту щедро надавали з цього приводу свої пояснення, звинувачуючи опонентів у "бєспрєдєлі".

Справжній корсар і побитий прокурор. Справа "Дунайбункеру"

Зауважимо, що історія конфлікту Рошко з Разумовим зразка 2018 року - ледь не єдина, про яку згадали ЗМІ в своїх репортажах, присвячених загибелі "Лями". Втім, як стверджують співрозмовники Dетектив-Info, насправді аналогічних кейсів в досьє кримінального авторитета накопичилося чимало. Чого варті хоча б його бурхлива співпраця з представниками одного з кавказьких етнічних угруповань у Південній Пальмірі, а також дотичність до скандальних розбірок навколо курортного селища Затока, де естонський інвестор Марсель Віхман протягом 5 останніх років жаліється на тиск з боку представників місцевої влади та криміналітету...

Вважається, що наданню юридичної оцінки ролі Рошка до цих історій крізь призму статей Кримінального кодексу України, а також притягненню достойника до відповідальності за інші вибрики, протягом багатьох років буцімто перешкоджала потужна протекція Олександра Миколайовича.

Подейкують, що своєрідним "дахом", який тривалий час забезпечував недоторканість контрабандисту та сприяв закриттю очей на його витівки з боку правоохоронців, міг бути тандем статусних на Одещині бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського. З цього приводу в кулуарах Офісу Генпрокурора та Служби безпеки України й понині з посмішками згадують варту екранізації детективну історію, головним героєм якої випало стати в 2015-2016 роках граденицькому бороданю "Лямі".

Як вважається, старт цим подіям було покладено в момент, коли екс-співробітник Державтоінспекції Олександр Гудзь та його приятель Олег Бенедис вирішили придбати в братів Федіра та Петра Бужорів розташоване в Ізмаїлі підприємство "Дунайбункер", у власності якого перебувало кілька суден, а в користуванні - понад 2 га землі на самісінькому березі річки Дунай.

Сторони нібито вдарили по руках (14 липня 2015 року відповідні зміни власника зареєстрували за результатами загальних зборів учасників "Дунайбункеру"), коли на горизонті з'явився Рошко. Достойник буцімто вирішив прибрати собі до рук "флотілію" підприємства з трьох барж та буксиру-штовхачу, аби в подальшому використовувати їх для потреб контрабанди цигарок з Придністров'я. Однак у перемовинах із новоспеченими власниками "Дунайбункеру" Гудзьом і Бенедисом "Лямі" нібито не вдалося зійтися в ціні питання.

Згідно однієї з версій, аби в подальшому підкреслити вагомість своїх претензій та змусити Бужорів "відмотати" укладену ними угоду з продажу фірми, 28 липня 2015 року Рошко організував викрадення неподалік будинку по вулиці Авдєєва-Чорноморського одного з братів.

Через кілька днів чоловіка відпустили, після чого Петро Бужор звернувся до Господарського суду столиці з вимогою визнати незаконними й скасувати рішення щодо зміни власників "Дунайбункеру", а паралельно - із заявою про злочин до правоохоронців Ізмаїлу (йшлося нібито про підробку його підпису).

Ймовірно усвідомивши, що з використанням відповідних інструментів їх намагаються "кинути", Гудзь та Бенедис також кинулися шукати правди в столичних силовиків. Як вважається, парочка попрямувала до кабінетів слідчих ГСУ Генпрокуратури, з якими їх звела доля під час спроб силовиків розплутати клубок кримінальної новели з викраденням колишнього топ-менеджера ПрАТ "Нафтогазвидобування" Олега Семінського (деталям появи в цій історії Бенедиса і Гудзя присвячено розслідування Dетектив-Info "Юрій Єриняк та голі пістолети").

Як наслідок, "справу "Дунайбункеру" витребували до Генеральної прокуратури, де її розслідування велося в контексті ймовірного ухвалення неправосудного рішення Приморським райсудом Одеси (ч.2 ст.375 КК України) щодо накладення арешту на флотилію компанії, шахрайства (ч.4 ст.190 КК України) на загальну суму близько 2 млн. дол. і кіднепінгу (ч.3 ст.146 КК України) з боку "Лями".

У квітні 2016 року з серією обшуків до Рошка на Одещину прибули правоохоронці з центрального апарату ГПУ. Однак той анітрохи не знітився появи "погон" - Олександр Миколайович особисто відлупцював одного з прокурорів зі складу групи Дмитра Вакарова, вихопив автомат та погрожував перестріляти надокучливих силовиків.

(Дмитро Вакаров)

Зрештою, контрабандиста таки вклали обличчям на землю й скрутили, однак спроби організувати трансфер "Лями" до Києва призвели до нового скандалу. Подейкують, що на місце затримання авторитета з намаганнями будь-що його "відбити" ледь не одразу прибули його "колеги по цеху". Більше того - тодішній очільник СБУ в Одеські області Сергій Батраков висловив категоричну незгоду з ідеєю доправлення Рошка до столиці!

Вважається, що пробити шпарину в цій стіні непорозумінь зрештою вдалося за особистого втручання голови Служби безпеки України Василя Грицака, після команди якого "граденицького флібустьєра" таки дозволили конвоювати до Києва. Люди брешуть, що тут доля подальшого звільнення достойника без висунення будь-яких претензій чи підозри вирішувалася в кабінетах та за особистої присутності ледь не перших осіб Генпрокуратури та прокуратури Одеської області. А передував цьому - візит до Різницької вищезгаданих бізнесменів Грановського та Кауфмана, що знайшли відповідні аргументи на захист свого протеже.

Який номінал вони мали - важко сказати. Але фактом залишається те, що коли через 5 років "Ляма" разом із охоронцем приїхав на подвір'я Вадима Смоляка в Лиманському, вони не спрацювали. Бо коли говорять гармати, музи мовчать...

гарячі новини Відлуння скандалу в колонії на Донеччині: двоє "смотрящих" і "тітушковод" загриміли в ДІЗО, їм вручено підозру в тероризуванні засуджених 30.04.2021
Злодій в законі "Коба Руставський" передумав судитися з ДМСУ на тлі історії, що викликала обурення очільника МВС 27.04.2021
Авторитет "Віха" не зміг повернути сплачені за його звільнення гроші, аби розрахуватися з боргами 16.04.2021
Dетектив-Info публікує відео затримання та прізвища учасників банди "Залютінські", яких "спакували" на вимаганні $700 тисяч у фермера в Харкові 14.04.2021
Викритий в Дніпрі наркозавод працював "під патронатом" злодія в законі "Умки" (доповнено) 12.04.2021
Архів новин