11 листопада 2025 року о пів на дев'яту вечора низка Telegram-каналів Дніпра "вибухнули" контентом категорії 18+. Спраглі до сенсацій пабліки фактово повідомили про стрілянину, яка трапилася годину тому на північному заході міста - у житловому районі Лівобережний-3.

Поліція буденно відзвітувала про початок розслідування інциденту, після чого в мережі спливли деякі деталі неординарної ситуації. З них стало відомо про госпіталізацію одного з поранених учасників стрілянини, а також була окреслена фрагментарна версія подій, що відбулися.

Згідно із нею, "розбірки", свідками яких випало стати мешканцям багатоповерхівок на проспекті Миру, могли бути пов'язані "із внутрішнім конфліктом між представниками так званих "call-центрів" міста. Що, з урахуванням певного реноме Дніпра як ледь не "світової столиці" шахрайської телефонно-комп'ютерної індустрії, не викликало надгучної сенсації.

Інформаційна бомба розірвалася 15 листопада, коли до висвітлення стрілянини на Лівобережному-3 долучилися загальнонаціональні видання. Тоді вперше було заявлено: вісім куль внаслідок подій, що відпочатку вважалися "буденними call-центрівськими розбірками" в Дніпрі "зловив" охоронець місцевого бізнесмена Василя Ободенка (за сумісництвом - радника на той момент вже колишнього очільника ОВА Сергія Лисака та наступника останнього на посаді Владислава Гайваненка).

Окрім регіональних PEP-ів в історії виринуло прізвище носія іншої абревіатури з категорії VIP. Йдеться про Єрмака Петровського - сина авторитетного дніпровського бізнесмена, президента МБФ "Солідарність" Олександра Петровського на прізвисько "Нарік".

(Олександр Петровський та його син Єрмак)

В інтерпретації поширювачів інсайду, саме Єрмак Олександрович міг бути дотичним до звитяг групи осіб, які здійснили збройний напад на бодігарда радника губернатора регіону. Саме з акцентом на Петровському-молодшому та його батькові тему протягом кількох тижнів "підживлювали" в інформаційному просторі. Так громадськості стало відомо про висунення підозри в скоєнні замаху на вбивство охоронця Ободенка одному учаснику подій на проспекті Миру, виїзд/втечу інших фігурантів справи за кордон (включно із нащадком "Наріка"), а також про загадкові обставини отримання ними дозволів на вогнепальну зброю попри наявність кримінальних бекграундів.

У вирі подальших подій стрілянина на Лівобережному-3 певним чином втратила свою актуальність для більшості медіа, поступившись місцем більш нагальним темам. Редакція Dетектив-Info вважає за потрібне заповнити лакуну та спробувати підняти завісу над таємничою справою. Тим паче що окремі її герої, навіть перебуваючи на іншому континенті, від середини лютого 2026 опинилися в епіцентрі іншої, але ще більш гучної та кривавої історії (детально про це - читайте в матеріалі Dетектив-Info "Дніпровський пацієнт").

Гіперпильність "офісників" зіпсувала родинне свято раднику голови ОВА

Для початку спробуємо відновити хронологію подій, що передували анонімному зверненню до поліції з повідомленнями про стрілянину на Лівобережному 11 листопада 2025 року. Того вечора не схильний до зайвої публічності, проте доволі відомий у специфічних колах радник очільника Дніпропетровської ОВА Ободенко у супроводі охорони на двох автівках під'їхав до будинку на проспекті Миру, аби вшанувати традиції роду.

Як вважається, Василь Васильович планував зміцнити сімейні зв'язки, завітавши на святкування дня народження до родичів. Втім, доля склалася так, що на згадку про ці посиденькі у більшості учасників залишаться спогади трохи іншого ґатунку.

Достеменно невідомо, чи встиг Ободенко бодай підняти келих та виголосити тост, як на вулиці пролунала серія пострілів. На ділянці між трансформаторною підстанцією та дитячим майданчиком житлової забудови зав'язався швидкоплинний вуличний бій. По один бік барикад протистояння розташувалися троє бодігардів радника тво голови ОДА, які відстрілювалися від групи озброєних опонентів, що значно переважали їх чисельністю.

Постфактум стрілянини кров одного з поранених окропила асфальт прибудинкової території, а кривдники охорони Ободенка, у повній відповідності з приспівом хіта Parfeniuk, поспішили ретируватися (згодом кинуті ними автівки, в салоні яких знаходилися документи, гроші та зброя, виявили припаркованими на узбіччі дороги менше ніж в кілометрі від місця подій). Тим часом у лікарні боролися за життя підстреленого ними загадкового "лічніка" радника дніпровського губернатора. Колеги пораненого бодігарда наполягали: пораненого звати Олександр, проте насправді "Сашком" виявився 28-річний уродженець сонячного Узбекистану Хікматжон Хошимжанов.

(Хікматжон Хошимжанов)

Пояснення Хошимжанова та інших охоронців Ободенка з приводу подій, які передували стрілянині на проспекті Миру в Дніпрі, не дають відповідей на це питання. Разом із цим обізнані співрозмовники Dетектив-Info пов'язують "розбірки" та подальший "махач" із використанням вогнепальної зброї на Лівобережному-3 з тематикою call-центрів. А точніше - з надмірною пильністю осіб, які за родом своїх повсякденних занять взялися оберігати спокій одного з об'єктів шахрайської індустрії, що базується неподалік.

Як вважається, прикре непорозуміння трапилося після того, як "внутрішня безпека" "офісників" зафіксувала появу у дворі будинку кортежу Ободенка. Трьох раніше незнайомих їм чоловіків міцної статури, що не поспішали їхати та "крутилися" навколо "золотої жили", сприйняли як потенційну загрозу.

З метою з'ясування намірів "непроханих гостей" call-центрівці організували рейд парочки своїх розвідників, яким бодігарди радника голови ОВА порадили прямувати в пішу еротичну подорож. У відповідь передовий загін охорони "офісників" здійснив тактичний відступ на оборонні рубежі, надіславши тривожне повідомлення "старшим".

Останні не забарилися, та на двох автівках прибули на місце й без зайвих словесних реверансів чітко окреслили свої подальші наміри. З десяток молодиків, низка з яких тримала в руках такі вагомі аргументи для "зальотних" як телескопічні палиці, стрімко почала наближатися до Хошимжанова і Ко. У спробах уникнути оточення та "полону" етнічний узбек вирішив не випробовувати долю: він зазирнув у багажник авто з кортежу Ободенка та витягнув звідти карабін. Після цього конфлікт зі стадії рукоприкладства перейшов у вогнепальну фазу - опоненти з обох сторін вихопили зброю та почали натискати на гачки.

Гвардія та піхота Єрмака

З урахуванням концентрації "стволів" на клаптику території, де відбулася стрілянина 11 листопада 2025 року в Дніпрі, справжнім дивом можна вважати те, що в підсумковому залишку інцидент обійшовся без "двохсотих" бійців. Тим не менш, інцидент було кваліфіковано як зухвале хуліганство із застосуванням зброї та закінчений замах на вбивство узбецького бодігарда.

За інформацією Dетектив-Info, Хошимжанов чітко вказав на п'ятьох своїх опонентів, включно із сином "Наріка" та стрільцем. Останнім виявився 42-річний Ельвін Абдуллаєв, якому 18 листопада 2025 виписали повідомлення про підозру та згодом оголосили в розшук.

Окрім етнічного азербайджанця Абдуллаєва, узбецький бодігард також впізнав серед своїх нападників й іншого земляка Ельвіна Тахір-Огли. Йдеться про 31-річного Вусала Шукюрова, який раніше вже потрапляв до фокусу прискіпливої уваги правоохоронців за наслідками розслідування гучної історії "розбірок", які відбулися на Азовському узбережжі на початку серпня 2019 року. Тоді до курортного селища Кирилівка на двох автівках завітали "туристи" з Дніпра, які під пекучим сонцем счинили бійку з різнею та стріляниною прямо на терасі готелю "Сальвадор Далі".

За наслідками кривавого інциденту, який злі язики пов'язували із перерозподілом сфер впливу, один з підрізаних учасників подій тоді відправився до праотців прямо посеред пляжного комплексу "Pelican". Що ж стосується "дніпровських візитерів", то вони з арсеналом зброї забарикадувалися на базі відпочинку "Белуга", й аби "спакувати" достойників, серед яких вирізнявся Шукюров, довелося залучати спецпризначенців.

(Вусал Шукюров (третій праворуч) під час затримання на запорізькому курорті 3 серпня 2019 року)

(Один з колоритних учасників подій в серпні 2019 року з "дніпровського боку" разом із Вусалом Шукюровим - Віталій Проскурня)

Подальше розслідування подій на "азовському узбережжі" де-факто завершилося пшиком. Ймовірний вбивця Костянтин Костенко майже два роки перебував у розшуку, а розгляд обвинувального акту в його справі не завершено й понині. Що ж стосується Шукюрова, то постфактум затримання за гарячими слідами за хуліганські звитяги (ч.4 ст.296 КК України) в компанії двох інших дніпрян (Руслана Чайки та раніше судимого Віталія Проскурні) Вусал Малик-Огли за рішенням суду одразу ж опинився на волі. Та згодом, як засвідчили події зразка 11 листопада 2025 року, примудрився отримати дозволи на справжній арсенал вогнепальної зброї.

По аналогії з "збройним бароном на мінімалках" Шукюровим вочевидь не фанатом найвідомішого з романів Хемінгуея виявився ще один фігурант "розбірок" на проспекті Миру в Дніпрі - 34-річний борець вільного стилю, тренер національної збірної України (саме в цьому статусі він був включений до складу делегації вітчизняних спортсменів на Олімпіаду-2024 в Парижі) Нарек Будагян. Річ у тім, що в одній з автівок, які використовували нападники на охорону Василя Ободенка, виявили майже сотню патронів, карабін і дозвіл на його зберігання, виданий на ім'я Нарека Асатуровича.

(Нарек Будагян та Яна Іванілова, віце-президент благодійного фонду Олександра Петровського)

Будагяна прес-служба МБФ "Солідарність" Петровського-старшого характеризує як активного "представника Вірменської громади Дніпра", а сайт націоналізованого "Приватбанку" - як "обкладинку" компаній-сателітів Ігоря Коломойського - давнього партнера Петровського-старшого.

"Золота молодь" Дніпра

Зауважимо: у процесі з'ясування обставин "розбірок" на Лівобережному-3 слідство зосередилося не тільки на "кавалерії" сина "Наріка" азербайджанського та вірменського походження. З матеріалів суду відомо: сумарно об'єктами уваги випало стати понад сотні осіб призовного віку та власників зброї з міста Дніпро, в низки з яких наприкінці минулого року були проведені обшука (які, до слова, здебільшого завершилися пшиком).

Серед осіб, до яких завітали зі "шмонами" в убойно-хуліганській справі, що походить від гіперпильності ВБшників "офісної індустрії" на проспекті Миру, звертають на себе увагу:

- безпосередньо Єрмак Петровський, який наступного ж дня після оголошення про підозру Ельвіну Абдуллаєву виїхав за кордон;

- загальновизнаний "фахівець" у царині розвитку call-центрів Ігор Хромов на прізвисько "Жаба", якого давно й міцно охрестили фронтменом потужного ОЗУ "Дев'ятки";

- шість учасників скандального побиття військовослужбовців ВСП у Дніпрі зразка листопада 2025 року - Діоніс Зосімов, Ярослав Мирошник, Костянтин Чорний, а також оголошені в розшукза наслідками цього інциденту Роман Мікаєлян, Артур Шилов та Ян Старіков.

У портфоліо останнього, до слова, виявилося чимало знакових фотографій, характер яких дозволяє припустити факт давнього щонайменше знайомства раніше судимого достойника із представниками так званої "золотої молоді" Дніпра. На першому з них знімків (який 5 грудня 2025 року було розміщено і в подальшому видалено в Telegram-каналі "Сніданок Химери"), Ян Романович зафільмований разом із сином "Наріка".

(Єрмак Петровський та Ян Старіков)

Що ж стосується іншого фото, то на ньому компанію Старікову під час відпочинку, вочевидь, складав приятель Єрмака Петровського - вбитий у лютому поточного року на острові Балі дніпрянин Ігор Комаров.

(Крайній ліворуч - Ігор Комаров, крайній праворуч - Ян Старіков)

За інформацією Dетектив-Info, під час здійснення оперативно-розшукових заходів з розслідування розбірок на Лівобережному-3, вітчизняні правоохоронці не оминули увагою Ігоря Комарова, а також його молодшого брата Тимура. Останній, як вважається, особисто перебував на проспекті Миру під час стрілянини зразка 11 листопада 2025 року та був впізнаний охоронцем Василя Ободенка.

(Тимур та Ігор Комарови)

Власного брата Тимура, сина "Наріка" а також іншого відомого у специфічних колах Дніпра достойника - Самвела Чопчіяна, в одному зі своїх "відеозвернень" постфактум викрадення на території Індонезії, оголошував Ігор Комаров власними компаньйонами у розбудові "шахрайсько-офісної індустрії".

У кримінальній справі, що стосується обвинувачень на адресу Чопчіяна у вимаганні 180 тис. дол. від однієї з екс-працівниць очолюваного ним call-центру, в листопаді 2024 року правоохоронці здійснювали обшук автомобіля молодшого з братів Комарових. А також "накрили" сам "офіс" в приміщенні по вулиці Генерала Пушкіна, де в поті чола "працювало" 158 "операторів". У травні 2025 року вилучені під час цього "шмону" комп'ютерну техніку суд постановив повернути власнику.