11.03.2020
Дзвінок другу

Напередодні дев'ятої річниці скоєння на Донеччині вбивства "авторитетного" бізнесмена Валерія Сгари у розслідуванні гучної справи щодо обставин його смерті з'явилася пріоритетна версія щодо осіб, які причетні до безпосередньої ліквідації і навіть замовлення злочину.

Dетектив-Info встановив сенсаційні подробиці розслідування загибелі "маріупольського смотрящего". Спойлер: на причетність до вбивства "авторитетного" бізнесмена перевіряють його близьке оточення, що начебто намагається "віджати" спадщину "Сарана". У якості доказів - перемовини щодо сценарію повернення в Україну кілера Сгари, які він вів із двоюрідним братом загиблого.


Кілька місяців тому Dетектив-Info в матеріалі "Шісгара в Маріуполі" розлого описував історію, яка сколихнула південь Донбасу навесні 2011 року.

Сьогодні лише нагадаємо: ввечері 11 квітня 2001 року так званому "смотрящему" за Маріуполем Донецької області прямо серед вулиці рідного міста біля автосалону "Оптима" на проспекті Леніна (наразі - проспекті Миру) було нанесено п'ять ударів ножем, внаслідок чого Валерій Олександрович, відомий на прізвисько "Саран", помер.

(Валерій Сгара)

По гарячих слідах слідство визначило підозрюваного у скоєнні злочину. Ним виявився раніше судимий активний член угруповання Сгари - Євген Паневін, який прибув до маєтку "Сарана" за півгодини до вбивства та викликав господаря для бесіди на свіжому повітрі.

(Євген Паневін)

Доказова база щодо причетності Паневіна підтверджувалася записом із камери відеоспостереження, що зафіксувала як разом із "смотрящим" він прямував до місця, де згодом буде виявлений труп Сгари. Додатково на Паневіна вказали двоє випадкових свідків здійснення вбивства - брати Станіслав та Євген Щасливі.

Як згодом пояснював сам Євген Вікторович, тоді він вирішив не випробовувати долю, та вважав за краще для себе зникнути. Його було оголошено в міжнародний розшук.

Загалом переховування Паневіна тривало понад вісім років, допоки в середині листопада 2019 року він не прибув до повітряних воріт України літаком рейсом із Греції. Чоловіка, що одночасно виявився громадянином України, Росії та Греції було затримано та доставлено до суду. Тут він заявив, що не скоював вбивство Сгари, оскільки товаришував із ним. Більше того - Паневін начебто "повернувся до України, щоб довести власну невинуватість".

 

Як писали сценарій повернення Паневіна

На підтвердження цього він розповів, як починаючи з травня 2019 року самотужки давав знати про себе слідчим: відтоді адвокат заявив клопотання щодо зняття Євгена Вікторовича з розшуку. Втім, матеріали судового реєстру свідчать: спроби для організації "комфортного" повернення на Батьківщину Паневіна було розпочато ще у 2018 році.

Зокрема, цим періодом датовані організаційні заходи щодо здійснення повторних допитів братів Щасливих. Наразі чоловіки, що перебралися жити в ізраїльське місто Хайфа, відмовилися від початкових свідчень і не підтвердили впізнання підозрюваного у вбивстві маріупольського "смотрящего". Окрім того, на відсутність у Паневіна мотиву для скоєння злочину щодо Сгари додатково надали покази один із родичів загиблого та такий собі Валерій Соколов.

Втім, слідчих суддів, яким після повернення Паневіна випало розглядати його справу, ці аргументи не переконали. Євгена Вікторовича було поміщено під варту.

Під арештом чоловік, що не визнає своєї провини, перебуває й досі. Спроби його захисника Валерія Строгого домогтися пом'якшення запобіжного заходу чи навіть закриття гучної справи через начебто "порушення розумних строків", не мали успіху.

Слідство, у свою чергу, продовжує наполягати на причетності Паневіна до вбивства власного "патрона". Та наразі ретельно перевіряє обставини щодо повернення Євгена Вікторовича на Батьківщину, вважаючи - ажніяк не туга за рідним містом та намагання зняти висунуті обвинувачення спонукали його до "камбеку". А чоловікові могли готувати сценарій щодо зняття кримінальних претензій давні знайомі чи, навіть, спільники у здійсненні вбивства Валерія Сгари.

 

Братерський привіт

Зокрема, в судових матеріалах зазначено: "в ході аналізу проведених слідчих дій та отриманої оперативної інформації встановлено, що мотивом скоєння цього злочину може бути розподіл кримінальних сфер впливу та розподіл нерухомого майна між колишніми членами кримінальних угрупувань та співвласниками підприємств в Маріуполі".

На існування саме такої версії мотивів знищення "смотрящего" "Сарана" Dетектив-Info раніше вказували поінформовані джерела в портовому місті. Втім, тоді вона розглядалася поряд із іншими напрацюваннями, а сьогодні (з великою долею ймовірності) стала провідною.

Зокрема, правоохоронці визначили чотирьох осіб, які начебто були прямо зацікавлені у смерті Сгари: це його двоюрідний брат Костянтин Згара, а також троє чоловіків, яких раніше заносили до членів так званого ОЗУ Гатамова, що діяло на півдні Донбасу. Мова йде про Зураба Гатамова, Радика Шахвердова і Кахабера Угрехелідзе.

Згідно із матеріалами кримінального провадження, всі вони "були зацікавлені у вбивстві Валерія Сгари та в тому, щоб Євген Паневін повернувся в Україну". Останньому вигодонабувачі ліквідації "смотрящего" начебто обіцяли владнати питання щодо закриття відносно нього кримінального провадження та відписати Паневіну долю нерухомого майна, яку планують захопити у дружини покійного Сгари - Тамари Степанової.

Слідство апелює тим, що такий план заколотники нібито обговорювали між собою у телефонному спілкуваннні в період з серпня по листопад 2019 року. А окремо - домовлялися з Паневіним щодо дати та умов його повернення в Україну. Судячи з усього, провідну роль у цих перемовинах з підозрюваним у вбивстві "Сарана" грав двоюрідний брат загиблого.

"Під час досудового слідства встановлено, що влітку 2018 року Паневін, переховуючись від правоохоронних органів України на території республіки Греція, дзвонив Костянтину Згарі та висловлював йому претензії, що через нього він не може владнати питання щодо закриття відносно нього кримінального провадження у зв'язку з чим не може повернутися в Україну", - зазначено в матеріалах справи.

Задля перевірки цих відомостей, нещодавно силовики отримали санкцію суду на отримання інформації про дзвінки з/на мобільних телефонів Згари за червень 2018 та восени минулого року аж до моменту арешту Паневіна. Аналогічна ухвала була видана щодо розкриття даних про трафік з'єднань телефону одного із членів так званого "ОЗУ Гатамова".

 

Приятель Кахабер

Зауважимо, що підвищена зацікавленість правоохоронців саме цими особами є невипадковою. Раніше джерела Dетектив-Info розповідали відомості про нібито спільника Паневіна під час скоєння вбивства Сгари. Відомо, що день загибелі "авторитетного" бізнесмена майбутній утікач пересувався по Маріуполю на автомобілі Mitsubishi Outlander, за кермом якого перебував той-таки Угрехелідзе. Більш того - розглядалася гіпотеза, що цей раніше засуджений уродженець грузинського міста Кутаїсі міг "страхувати" Паневіна 11 квітня 2011 року, коли той пішов на зустріч із "смотрящим".

З матеріалів судового реєстру також відомо: під час слідства по "справі Сгари" Угрехелідзе, прізвище якого містилося в оперативних зведеннях щодо ОЗУ Гатамова зі "спеціалізацією" в здирництвах, був допитаний в якості свідка. Тоді він підтвердив, що дійсно підтримував близькі стосунки із Паневіним, з яким вони приятелювали родинами.

Додатково Кахабер Бондоєвич заявив: через три години після вбивства Валерія Сгари (о 00:50 годині 12 квітня 2011 року) саме з його мобільного телефону Євген Паневін надіслав смс-повідомлення двоюрідному брату загиблого - Костянтину Згарі. Текст цього послання був такий: "Братуха, я до тебе вилітаю. Жека".

Цікаво, що сам Костянтин Костянтинович, якому телефонували журналісти постфактум вбивства родича, тоді також збирався підійматися в небо. "Я зараз відлітаю в Маріуполь. Поки про цю справу нічого не знаю", - цитувала слова Згари газета "Сьогодні".

 

"Коняр Януковича" і герой гучних автопригод: чим відомий Згара

Додамо, що з легкої руки медійників після подій Євромайдану Костянтина Згару, який згідно публікаціям маріпольських ЗМІ має "дуже специфічну репутацію", охрестили так званим "опікуном" стайні екс-президента Віктора Януковича.

(Архівне фото Костянтина Згари (по центру) в білій футболці з принтом)

Слабкість Згари до коней загальновідома: станом на 2018 рік він володів найбільшим в Україні кінним заводом з маточним поголів'ям близько сотні кобил та одночасно очолював асоціацію "Жокей клуб "Україна" - організацію, що контролює проведення скакових випробувань.

Влітку минулого року чоловік відзначився одразу в двух напівкримінальних історіях.

Зокрема, 20 липня 2019 року близько 4 години ранку його було зупинено на Приморському бульварі Маріуполя за кермом автомобіля Porsche Cayenne "з явними ознаками наркотичного сп'яніння".

Тоді Костянтин Костянтинович відмовився від проходження медогляду, тож відносно бізнесмена було складено адмінпртокол БР №086579. Його розгляд Приморським районним судом неодноразово переносився через відсутність та зайнятість адвоката Згари. Врешті-решт, 23 жовтня 2019 року суддя Вікторія Федотова закрила провадження "у зв'язку зі спливом на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП".

Інша скандальна пригода спіткала Костянтина Згару у серпні 2019 року. Тоді чоловік перебував в автомобілі Range Rover, коли близько 18 години на проїжджій частині перехрестя вулиць Саксаганського та Льва Толстого в місті Києві ця машина зіткнулася з електрокаром Tesla і подальшим наїздом на п'ятьох пішоходів, зіткненням із автомобілями марки Honda і Dodge. У масштабній автопригоді постраждало семеро осіб, було зареєстровано кримінальне провадження за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ч.1 ст.286 КК України).

Згідно версії, яку переповідали очевидці ДТП журналістам, саме Згара начебто перебував за кермом Range Rover.

Його фотографії на місці подій, зокрема з рушником на голові облетіли профільні видання.

Втім згодом до преси звернувся інший чоловік, що стверджував зворотнє та назвався водієм Range Rover. Цього чоловіка ЗМІ Маріуполя ідентифікували як особу, схожу на Віктора Романюка, який минулого року балотувався за мажоритарним округом Маріуполя в нардепи від партії "Слуга народу".

 

"Документальне кіно" Шахвердова і "ринкові справи" Гатамова

Насамкінець, присвятимо декілька рядків нашого розслідування ще двом чоловікам, яких наразі слідство розглядає у якості ймовірно причетних до організації вбивства Валерія Сгари - Радику Шахвердову і Зурабу Гатамову.

(Зураб Гатамов праворуч)

Останній - поважна персона у приморському місті півдня Донбасу. Як директор ТОВ "Азовкооперація", що контролює центральний ринок Маріуполя, він обирався депутатом місцевої ради Маріуполя. Але раніше значився у оперативних напрацюваннях правоохоронців як лідер так званого "ОЗУ Гатамова" на прізвисько "Бато".

Відомо, що за життя "Сарана" Гатамов був його партнером по бізнесу, але на початку 2011 року між компаньйонами нібито пробігла чорна кішка. Протиріччя пов'язували із територією по вулиці Казанцева вздовж трамвайних колій та трамвайного кільця, де сьогодні працює "доважок" до центрального ринку Маріуполя. Сьогодні земля під ним знаходиться в оренді у ТОВ "Ажур", яке навпіл контролюють "Бато" і вдова Сгари.

Окрім того, Гатамов є власником 19% акцій "Азовкооперації", у той час як контрольний пакет підприємства (майже 66%) знаходиться у власності спадкоємців загиблого "смотрящего": його сина Едуарда Сгари і тієї таки вдови "Сарана" - Тамари Степанової.

Що ж стосується Радика Шахвердова, то цей уродженець Азербайджану, який займався сільськогосподарським бізнесом на території Володарського району та був директором клубу "Цунамі", свого часу також нібито входив до "ОЗУ Гатамова". "Підтримує зв'язки з особами з числа криміногенної категорії громадян, особами кавказької національності, підприємцями", - характеризувався чоловік, який 2001 року був засужений до трьох років умовного покарання за вбивство з необережності у зведеннях оперативників.

Окремої уваги заслуговує "паспортна сага" Шахвердова, що навіть сьогодні видається геть унікальною. Все почалася з того, як у 2005 році правоохорнцями міста Дніпродзержинськ (нині Кам'янське - Ред.) було встановлено факт незаконного отримання Радиком Варікезовичем паспорта громадянина України та надалі - знищено цей документ.

Тоді Шахвердов оскаржив це рішення, й через суд домігся видачі йому нового паспорта (у 2011 році відповідна ухвала була скасовано в апеляційній інстанції, однак подальші згадки про "справу Шахвердова" у відкритій частині судового реєстру відсутні).

Найбільш цікаве те, що у процесі "битви за паспорт" особу чоловіка почали прискіпливо вивчати співробітники управління СБУ в Донецькій області, які витягли масивний "скелет із шафи". Виявилося, що насправді "Шахвердов" - це громадянин Російської Федерації Рудик Караманян, якого оголошено в міжнародний розшук. Ідентичність цих осіб нібито підтверджувалася дактилокартами відбитків пальців Шахвердова і Караманяна...

гарячі новини Злодія в законі "Кобу Руставського" відпустили на волю 03.06.2020
Під Києвом сотня молодиків счинила стрілянину через конфлікт автоперевізників 29.05.2020
Кілерів з "Новопечерських Липок" схопили в Одесі 27.05.2020
Російський злодій в законі з верхівки "Братського кола" "Вадік Білий" гострить лижі в Україну 27.05.2020
У центрі Києва двоє кілерів всадили п'ять куль у члена балканського наркокартеля 26.05.2020
Архів новин