28.01.2021
"ДАІ v2.0": як сервісні центри МВС потонули в корупції

Хто в цьому винен та чи будуть зроблені висновки щодо дій/бездіяльності очільника Сервісного центру МВС Олександра Князюка (на фото)?

Сервісні центри МВС на заміну скандальним ВРЕР ДАІ з'явились у 2016 році, як частина реформи правоохоронного відомства. Тоді це подавалось як один із дієвих шляхів у намаганнях побороти корупцію, якою наскрізь просякла міліцейська система.

З того часу минуло майже п'ять років, тож саме час підбити певні (на жаль, не дуже втішні), підсумки щодо отриманих результатів реорганізації. Та звернути увагу на постать можновладця, якому було довірено управління цією системою.

Для початку лише зазначимо, що за інформацією Facebook-спільноти "Права без хабарів" (учасники якої тримають руку на пульсі ситуації з Сервісними центрами МВС), реальна статистика по Україні наразі така, що з класу у 30 осіб лише 2-3 людей чесно складають іспити самостійно. Решта - домовляється, бо незважаючи на зміну вивісок система й понині працює в напрямку, аби водієві було простіше дати хабар, аніж намагатися вирішити питання без залучення корупційних важелів.

При цьому, окрім вкорінення традиційних "ДАІшних схем" в оновлених Сервісних центрах на поверхню спливли нові, певним чином модернізовані, оборудки. Розглянемо найбільш вживані з них.

Схема 1. Автошколи

Головним і найстабільнішим джерелом тіньового заробітку в сервісних центрах (як і за часів існування Державтоінспекції) залишилося складання іспитів на водійські права. При наборі в будь-яку автошколу дирекція та інструктори відразу починають м'яко та технічно "готувати" бажаючих здати на права, що це питання можна вирішити.

Аргументи "рєшал" не змінюються з року в рік. Мовляв, під час іспитів, курсантам потрібно буде "скинутися на ДАІ", бо інакше їм не світить швидке та безболісне отримання жаданого "пластика".

Як результат, напередодні "зовнішнього" тестування по 50 доларів з "бажаючих" збирають "перевірені часом" інструктори з водіння, які знаходяться на нижчому щабелі корупційних сходів (на них припадає близько 10% від загальної суми). Надалі хабарі акумулюються в директорів автошкіл, які "засівають" керівництво/персонал конкретного сервісного центру, а ті - "половинять" заробітки з Головним офісом установи.

Задля усвідомлення обсягу коштів, які обертаються на цій схемі, варто лише нагадати: тільки одна група в одній автошколі складається з 8-15 осіб. Більше того - екзамени складають ледь не кожного дня! Але одразу щастить переважно тільки тим, хто зголосився підживити корупційного монстра. Задля них під час практичних іспитів обираються найпростіші відрізки шляху, а на "вигнанців" очікує купа неприємних сюрпризів. Традиційні способи - умисно не дати здобути навички водіння, необхідні для успішного складання практичної частини іспиту або штучне заниження балів під час здачі "практики".

Схема 2. Продаж прав

"Купити водійське посвідчення" — ця фраза доволі популярна серед українських користувачів пошуковика Google. А попит, як відомо, народжує пропозицію...

Той ганебний факт, що в Україні можна купити права на авто без проходження обов'язкового навчання – вже давно ні для кого не секрет. Вартість такої "послуги" корелюється в залежності від регіону, але стандартна "розмова" починається від 5 тис. грн.

Правозахисники так активісти стверджують: "зелене світло" щодо позитивного вирішення питання тут дає тільки керівництво регіональних сервісних центрів. Гроші, зазвичай, отримують через "перевірених часом" посередників, а згодом тільки скеровують відповідні вказівки до автошкол, з якими налагоджені "теплі та комерційні взаємовідносини". Тут "мертві души" - майбутні водії на папері проходять навчання та успішно складають іспити. Розподіл корупційних статків приблизно такий: 10% розподіляють між собою посередник та автошкола, а левову частку - "половинять" керівники сервісних центрів на місцям та в Головному офісі.

Схема 3. "Бігунки"

Незважаючи на облаштування приміщень Сервісних центрів камерами відеоспостереження, існування відповідних "рєшал" продовжує квітнути. Як наслідок, безпосередньо працівники "відкритих офісів" грошей від клієнтів ніколи не беруть, а діють через так званих "рєшал-бігунків".

Останні діють вкрай просто та нахабно. Наприклад, при купівлі-продажу/перереєстрації авто, коли машину треба зняти з старого власника і поставити на облік за покупцем, під час отримання номерних знаків клієнт має прийти в Сервісний центр МВС, отримати талон та чекати своєї черги. Втім, як виявилося, такі правила існують не для всіх. Червону доріжку тут стелять тим, хто скористався послугами "бігунків", вартість послуг яких можна розшукати в мережі.

Зокрема, у Сумах місцеві "рєшали" за це "просять" до 3 тис. грн., на Харківщині вартість послуг стартує від 2,2 тис. грн., а в київському Сервісному центрі МВС на вулиці Усенка – 100 доларів.

Додатково "бігунки" також беруться сприяти у поверненні водійських прав громадянам, які попалися за кермом напідпитку, допомагають отримати так звані "блатні" автономери - цінник "рєшал" на ці послуга стартує з позначки в 1 тис. дол. Більшу частину отриманих після цього прибутків "бігунки", як правило, "заносять" у ті таки Сервісні центри. Де, як виявилося на кричущому випадку в Харкові, ледь не будь-який шахрай з вулиці може отримати підроблену медичну довідку про придатність до керування автотранспортом, фальшиві автономери тощо!

Чому з приводу корупції в сервісних центрах мовчить Князюк?

Чи може не знати про ганебні випадки реінкарнації найгірших проявів ДАІшних схем в оновленій структурі керівництво Головного Сервісного центру МВС? Відповісти ствердо на це питання вкрай важко, адже нинішний директор установи Олександр Князюк раніше обіймав посаду в.о. очільника регіонального сервісного центру на Вінничині, тобто має розуміти усі тонкощі роботи на місцях.

З урахуванням того, що при Князюку "схематозники" ледь не здобули повну владу в сервісних центрах, скидається на те, що Олександр Григорович міг вирішити не чіпати корупційного монстра, що своїми грошами підживлює систему.

Або ж банально забути про поставлені перед ним завдання з боку керівництва. Така забудькуватість супроводжує очільника Головного сервісного центру вже не вперше - на початку 2016 року його упіймали на несвоєчасному поданні податкового розрахунку за формою 1ДФ, а сам Князюк вперто чотири роки поспіль відмовляється вказувати у власних деклараціях про доходи наявність в його дружини будинку в Липовецькому районі Вінницької області.

гарячі новини Справа Неговєлова: Печерський суд повернув заставу екс-фіскалу з СБУшним минулим, але це рішення не встояло в "апеляшці" 15.02.2021
Київський суд втретє "повернув" українське громадянство злодію в законі "Кащєю" 08.02.2021
Під час оголошення йому підозри злодій в законі "Гега Озургетський" порівняв свої "зірки" з тату героя американського бойовика 04.02.2021
Організатору замаху на кримінального авторитета Мазура посилили підозру та відкрили матеріали справи 01.02.2021
Рідного брата екс-заступника главку "К" СБУ Василя Пісного затримали на шахрайстві 22.01.2021
Архів новин